21 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом військової частини до ОСОБА_1 про стягнення
заборгованості в порядку регресу.
Суд установив, що рішенням суду задоволено позов МТСБУ до військової частини про стягнення грошових коштів. Військова частина у добровільному порядку виконала вказане судове рішення й сплатила МТСБУ грошові кошти у зазначеному розмірі.
Під час розгляду справи суд установив, що 20 лютого 2017 року управлінням
патрульної поліції м. Маріуполь складено довідку про ДТП, зокрема, бокове зіткнення вантажного автомобіля «ГАЗ-66», під керуванням відповідача та легкового автомобіля «Renault Kangoo», власник якого подав до МТСБУ повідомлення про ДТП та звернувся із заявою про відшкодування шкоди. На час вчинення ДТП ОСОБА_1 був військовослужбовцем військової частини, проходив службу за контрактом. Транспортний засіб «ГАЗ 66», яким керував відповідач на час скоєння ДТП, перебував на балансі військової частини та належав їй на праві оперативного управління. Оскільки ДТП сталася з вини військовослужбовця, завдана ним шкода відшкодована відповідно до закону військовою частиною на користь МТСБУ.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, закрив провадження у справі та роз’яснив військовій частині про наявність у неї права звернутись до апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що військова служба є публічною службою. Тому спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов’язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
У справі, що переглядалася, суди встановили той факт, що на час вчинення ДТП відповідач був військовослужбовцем військової частини, проходив службу за контрактом. МТСБУ в рахунок відшкодування завданої ДТП шкоди здійснило
виплату потерпілому, а військова частина перерахувала на користь МТСБУ стягнуті за судовим рішенням грошові кошти. Тобто майнова шкода була відшкодована потерпілій особі за рахунок військової частини, яка й звернулася до суду із цим позовом до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди у порядку регресу.
Відшкодування шкоди з військової частини відбулося на підставі статті 1172 ЦК України, згідно з якою відповідальність за завдану працівником шкоду несе
юридична особа. Право відшкодування такої шкоди у порядку регресу закріплено в цивільному законодавстві.
Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частини п’ятої статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано відповідно до закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому цим Законом та іншими законами України.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що відшкодування шкоди в порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, що унеможливлює звернення з таким позовом до адміністративного суду.
Таким чином, правовідносини між сторонами у справі, що переглядалася, не стосуються безпосередньо прийняття, проходження чи звільнення з публічної
служби, не спрямовані на захист прав свобод та інтересів особи від порушень із боку суб’єкта владних повноважень й не стосуються оскарження дій останнього,
а виникли з деліктного зобов’язання – внаслідок завдання шкоди.
У цій справі не підлягає доведенню оцінка правомірності дій особи військовослужбовця, тобто не підлягає вирішенню питання щодо правомірності
прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби. Предметом розгляду у цій справі є лише відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто вирішення
приватноправових відносин.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що за своїм суб’єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір є приватноправовим і підлягає розгляду
за правилами цивільного судочинства.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі No 688/1852/21 (провадження No 61-6705св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108026100.