Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура 9 вересня 2026 року повідомили про направлення до суду обвинувального акта щодо колишньої керівниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії, колишньої депутатки обласної ради Тетяни Крупи, а також її чоловіка та сина.
Обставини справи
За версією слідства, у 2020–2024 роках керівниця Хмельницької МСЕК незаконно збагатилася приблизно на 160 млн грн. Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого за сприяння чоловіка кошти вивезли за кордон і розмістили на іноземних банківських рахунках. Її син обіймав посаду керівника обласного управління Пенсійного фонду й був залучений до схеми легалізації коштів.
Правова кваліфікація
Дії кваліфіковано за частиною другою статті 366-2 (декларування недостовірної інформації), статтею 368-5 (незаконне збагачення) та частиною другою статті 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.
Значення справи
Нове процесуальне значення полягає в переході справи від досудового розслідування до судового розгляду — до набрання законної сили обвинувальним вироком діє презумпція невинуватості. Справа становить інтерес також через субʼєктний склад: керівниця МСЕК притягується до відповідальності за незаконне збагачення поряд із членами родини, залученими, за версією слідства, до легалізації активів, — питання, яке для судової практики порушує пов’язані проблеми доведення участі членів родини у виведенні активів і меж їхньої майнової відповідальності.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Тетяна Крупа матиме спроможність внести помірну суму застави, а саме у розмірі до 20 млн грн – адвокат — попередня стадія цієї самої справи: розгляд запобіжного заходу для Тетяни Крупи восени 2024 року, коли вже фігурувала кваліфікація за статтями 368-5 та 366-2 КК України.
- Відповідальності за недостовірне декларування посилили, а за незаконне збагачення пом’якшили – ВРУ прийняла зміни — законодавчі зміни щодо порогів відповідальності за незаконне збагачення (стаття 368-5 КК) та недостовірне декларування, застосовні до кваліфікації дій у цій справі.
- Щодо солідарного зобов’язання подружжя у стягненні необґрунтованих активів у дохід держави — практика Верховного Суду щодо порядку майнової відповідальності подружжя за необґрунтовані активи, релевантна з огляду на участь чоловіка обвинуваченої у цій справі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.