Субсидіарна відповідальність настає якщо доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями органу місцевого самоврядування

КГС ВС розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АС” (далі – ТОВ “АС”) до Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі – ПК ВУВКГ) про стягнення боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

08.04.2021 ТОВ “АС” на розгляд Господарського суду Харківської області подано заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій просило суд: замінити боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 15.10.2020 у цій справі та виконавчому провадженні з примусового виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2020, з ПК ВУВКГ на двох боржників: ПК ВУВКГ і Первомайську міську раду Харківської області.

Заява обґрунтована тим, що на теперішній час боржник (ПК ВУВКГ) позбавлений можливості виконати судове рішення та сплатити грошові кошти внаслідок того, що рішеннями Первомайської міської ради Харківської області припинено надання послуг ПК ВУВКГ та все його майно передано іншій юридичній особі – Первомайському комунальному підприємству “Тепломережі” (далі – Первомайське КП “Тепломережі”).

Судами встановлено, що згідно зі статутом ПК ВУВКГ, затвердженого рішенням
Первомайської міської ради Харківської області від 23.02.2017 підприємство утворене на комунальній власності територіальної громади м. Первомайський Харківської області; відповідно до способу утворення комунальне підприємство є унітарним; підприємство несе відповідальність за своїм зобов’язанням у межах чинного законодавства України та належного йому на праві господарського відання майна, крім майна, на яке потрібна згода засновника; володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним засновником або уповноваженим ним органом з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством України та цим статутом. Згідно з діючим законодавством України підприємство не несе відповідальність за зобов’язаннями засновника, засновник не несе відповідальність за зобов’язаннями підприємства; здійснює виробничу та іншу господарську діяльність з метою отримання прибутку в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Постановою
Східного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 зазначену ухвалу суду
скасовано; заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено;
замінено боржника у виконавчому провадженні з ПК ВУВКГ на двох боржників: ПК ВУВКГ і Первомайську міську раду Харківської області як субсидіарного боржника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За загальним змістом статті 619 ЦК України субсидіарна відповідальність повинна бути передбачена договором або законом, така відповідальність настає за умови пред’явлення вимоги до основного боржника та його відмовою від задоволення вимог кредитора або ненадсилання відповіді у розумний строк про
задоволення вимоги.

ака відповідальність передбачена, зокрема Законом про банкрутство, а у подальшому – статтею 61 КУзПБ.

Основною метою такої субсидіарної відповідальності є притягнення винних осіб у доведенні до банкрутства до додаткової (субсидіарної) відповідальності та стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Крім того, при визначенні умов субсидіарної відповідальності необхідно враховувати, що зазначені особи (засновники, учасники, акціонери) можуть бути
притягнуті до відповідальності лише в тих випадках, коли неспроможність
(банкрутство) викликана їх вказівками або іншими винними діями.

При зверненні до суду з відповідною вимогою, у тому числі при здійсненні
ліквідаційної процедури, має бути доведено, що особа чи орган, що контролює
юридичну особу, своїми діями довела боржника до стану, що не дозволяє йому
задовольнити вимоги кредиторів.

Суди першої та апеляційної встановили, що підприємство є комерційним
комунальним підприємством та володіє майном на праві повного господарського відання. Даних про визнання підприємства банкрутом у справі немає.

Відповідно до положень статей 77 та 78 ГК України в Україні можуть створюватись казенні державні та комерційні і некомерційні комунальні унітарні
підприємства.

ГК України визначає також правовий статус державного комерційного підприємства (статті 74, 75 ГК України), яке за змістом цих норм відповідає за своїми зобов’язаннями самостійно.

Щодо відповідальності комунального унітарного підприємства за своїми
зобов’язаннями, то ГК України чітких положень не містить. Однак згідно з частиною десятої статті 78 ГК України особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.

Стаття 77 ГК України прямо не встановлює повну субсидіарну відповідальність
територіальної громади за зобов’язаннями створеного нею комунального унітарного підприємства, оскільки нею врегульовані питання особливостей здійснення господарської діяльності, а не питання підстав та меж відповідальності за усіма зобов’язаннями підприємства.

Проте, враховуючи її зміст у поєднанні зі змістом положень статті 78 ГК України, можна зробити висновок, що відповідальність комунального унітарного підприємства за своїми боргами за господарськими зобов’язаннями визначається залежно від його виду: некомерційного або комерційного підприємства.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за такими підприємствами на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (частина третя статті 78 ГК України).

Згідно із частиною першою статті 136 ГК України передбачено, що право
господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Тлумачення статей 74, 75 ГК України дозволяє зробити висновок, що комунальне комерційне підприємство володіє своїм майном на праві повного господарського відання та є самостійним у здійсненні господарської діяльності
за рахунок майна, закріпленого за таким підприємством на праві господарського відання, якщо інше не встановлено статутними документами цього товариства. У разі незаконності дій власника щодо належного такому підприємству майна, воно має право на захист своїх речових прав на майно від дій власника.

Отже, за загальним правилом у разі недостатності коштів у комунального
унітарного комерційного підприємства для відповідальності за своїм зобов’язанням, пов’язаним із господарською діяльністю, орган, до сфери управління якого входить підприємство, не несе повну субсидіарну відповідальність за господарськими зобов’язаннями цього підприємства (частина сьома статті 77 ГК України).

Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов’язаннями відповідають
самостійно.

Враховуючи положення статуту та наведених норм ГК України, Управління є комунальним комерційним підприємством, оскільки метою його діяльності є отримання прибутку, а майно було закріплено за ним міською радою (засновником) на праві господарського віддання.

Отже, субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку,
якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) – органу місцевого самоврядування.

З огляду на викладене КГС ВС погодився з висновком суду першої інстанції, що
Первомайська міська рада Харківської області не є субсидіарним боржником
комунального комерційного підприємства, згідно з вимогами ГК України, а положення.статуту ПК ВУВКГ визначають, що боржник самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями, засновник не відповідає за зобов’язаннями ПК ВУВКГ.

Постановою КГС ВС скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.07.202, залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.04.2021.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 01.12.2021 у справі No 922/2394/20 можна ознайомитися за посиланням – http://reyestr.court.gov.ua/Review/101592237