Вищий антикорупційний суд 6 вересня 2026 року розглядає клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу заступнику начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергію Кропиві та його співмешканці Єлизаветі Івахненко (у матеріалах справи фігурує під позивним «Муза») — у межах провадження про «кришування» мережі шахрайських кол-центрів (операція «Карфаген»).
Засідання двічі переносилося на прохання захисту, який просив час для ознайомлення з матеріалами клопотання; станом на підготовку цього матеріалу рішення про застосування запобіжного заходу суд ще не ухвалив.
Конкретний вид запобіжного заходу, про який просить прокурор САП (тримання під вартою, застава, домашній арешт тощо), та статті Кримінального кодексу України, за якими Кропиві й Івахненко повідомлено про підозру, наразі не повідомляється — йдеться загалом про підозру у причетності до «кришування» кол-центрів і легалізації одержаного майна.
Докази, представлені стороною обвинувачення в засіданні
Прокурор посилався на зміст протоколів негласних слідчих (розшукових) дій. Кропиві приписують зафіксовану фразу на кшталт «красти — то мільйон», Івахненко — репліку про предмети розкоші («Порше», одяг марки Loro Piana, годинники, браслети, сумки, шуби), яку пов’язують з обговоренням можливого приховування майна.
Окремо, за прямими спостереженнями за перебігом засідання, прокурор САП оприлюднив зміст ще одного протоколу НСРД, у якому описується, що прокурори оформлювали службові відрядження для святкування дня народження Генерального прокурора в Іспанії, організовували дороге готельне розміщення та вечері в ресторанах, відзначених зірками Мішлен, а також готували для супутниць прокурорів подарунок — сприяння в отриманні візи до США вартістю близько 5 тисяч доларів через знайомства з сенаторами. Ця остання деталь станом на підготовку матеріалу не відображена в жодній із процитованих нижче публікацій і не є встановленим судом фактом — вона наведена як зміст доказу, представленого стороною обвинувачення на підтримку клопотання про запобіжний захід, а не як результат судової оцінки, і потребує підтвердження за офіційним текстом ухвали чи протоколу судового засідання після їх оприлюднення.
Презумпція невинуватості та стандарт доказування на цій стадії
Відповідно до статті 62 Конституції України Кропива, Івахненко та будь-яка інша особа, щодо якої в майбутньому може бути повідомлено про підозру за цим епізодом, вважаються невинуватими, доки їхню вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Розгляд клопотання про запобіжний захід — це окрема процесуальна стадія, на якій суд оцінює обґрунтованість підозри та наявність ризиків за статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, застосовуючи істотно нижчий стандарт доведеності, ніж стандарт «поза розумним сумнівом», який застосовується при ухваленні вироку; саме оприлюднення змісту протоколів НСРД у такому засіданні є процесуальною дією зі збирання й представлення доказів, а не встановленням вини.
Відкриті джерела станом на підготовку матеріалу не містять відомостей про те, що Генеральному прокурору Руслану Кравченку особисто повідомлено про підозру в межах цього епізоду; описаний протокол НСРД, за наведеним змістом, стосується дій прокурорів, які організовували поїздку, а не дій чи обізнаності самого генерального прокурора.
Контекст: посада Кропиви і раніше оголошені кадрові рішення
Сергія Кропиву раніше було відсторонено від виконання службових обов’язків, а Генеральний прокурор Кравченко публічно доручив перевірку роботи департаменту міжнародного співробітництва, у якому він працював. Профіль цього департаменту — організація міжнародної співпраці та відряджень — контекстно пояснює, чому саме через нього, за версією слідства, могли оформлюватися документи на закордонні поїздки; це контекстне зауваження, а не висновок про доведеність відповідних тверджень.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.