Суд продовжив процесуальні обов’язки члену ВККС Володимиру Луганському в справі про заволодіння держкоштами

Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і продовжив до 10 листопада 2026 року строк дії процесуальних обов’язків, покладених на обвинуваченого у кримінальному провадженні № 991/1755/26, — чинного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Обвинувачений і надалі зобов’язаний повідомляти суд про зміну місця проживання та утримуватися від спілкування з визначеними у справі свідками. Ідеться саме про чергове продовження раніше покладених процесуальних обов’язків, а не про новий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту.

Обставини справи

Мова про члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Володимира Луганського, який, за даними самої Комісії, призначений на посаду члена ВККС із числа суддів у відставці рішенням Вищої ради правосуддя від 1 червня 2023 року і входить до складу Другої палати та П’ятої колегії Комісії.

За версією НАБУ і САП, оприлюдненою ще на стадії повідомлення про підозру, йдеться про заволодіння бюджетними коштами на суму понад 576 тис. грн: обвинуваченому протягом квітня 2015 — вересня 2020 років нараховувалася 15-відсоткова надбавка до посадового окладу судді та пенсії за науковий ступінь доктора філософії, здобутий у 2011 році, тоді як, за твердженням слідства, документ про цей ступінь не міг бути підставою для такої надбавки. Обвинувачення пред’явлено за частиною четвертою статті 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

Процесуальні обов’язки в цій справі покладаються на обвинуваченого і продовжуються судом періодично, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, — 10 вересня 2026 року відбулося чергове таке продовження, строком до 10 листопада 2026 року. Наведені обставини щодо підстав нарахування надбавки є версією сторони обвинувачення; факт вчинення злочину та вина обвинуваченого можуть бути встановлені виключно вироком суду, що набрав законної сили.

Правова природа процесуальних обов’язків

Покладення на підозрюваного чи обвинуваченого процесуальних обов’язків передбачене частиною п’ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і за усталеною практикою судів касаційної інстанції розглядається як захід, що застосовується в межах уже обраного запобіжного заходу, а не як самостійний запобіжний захід: ухвала слідчого судді чи суду про покладення таких обов’язків не входить до переліку рішень, визначених статтею 309 Кодексу, а тому не підлягає окремому апеляційному оскарженню. Саме тому продовження строку дії обов’язків, повідомляти про зміну місця проживання та утримуватися від спілкування з визначеними особами, є процесуально менш обтяжливим кроком порівняно з продовженням тримання під вартою чи домашнього арешту, і його не слід ототожнювати з посиленням запобіжного заходу — попри те, що йдеться про той самий обвинувачений і те саме кримінальне провадження.

Значення справи

Інституційне значення справи виходить за межі процесуального питання про продовження обов’язків: кримінальне провадження стосується чинного члена органу, який безпосередньо здійснює добір кандидатів на посаду судді та кваліфікаційне оцінювання суддів, — і це відбувається на тлі поточних конкурсів до апеляційних і спеціалізованих адміністративних судів.

Триваюче кримінальне провадження щодо члена колегіального органу суддівського врядування, який продовжує здійснювати повноваження в цьому органі, є самостійним предметом професійної дискусії про інституційну спроможність і репутацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — незалежно від того, яким буде остаточний результат розгляду цієї справи по суті.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.