Шевченківський районний суд Львова 1 жовтня 2026 року визнав 20-річного В’ячеслава Зінченка винним в умисному вбивстві мовознавця і громадської діячки Ірини Фаріон та призначив йому довічне позбавлення волі.
Зброю, з якої стріляли, слідство так і не знайшло, а сам суд у вироку визнав, що даних про те, з якого пістолета вбито Фаріон, немає.
Одним із доказів перебування обвинуваченого на місці вбивства суд визнав одорологічну експертизу, проведену за допомогою службових собак. Зінченко вини не визнає.
Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Що вирішив суд
Колегія суддів у складі головуючого Петра Невойта, суддів Олександри Баєвої та Павла Едера визнала Зінченка винним за пунктами 8 і 14 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості, а також за частиною першою статті 263 КК — придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Санкція частини другої статті 115 КК передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі. Суд обрав найсуворіше з можливих покарань, якого просили прокурори і потерпіла.
Суд також частково задовольнив цивільний позов доньки загиблої Софії Особи: обвинувачений має відшкодувати їй 5 млн грн. Зінченко позов не визнав.
До набрання вироком законної сили Зінченко залишається під вартою. Проголошення вироку тривало близько чотирьох з половиною годин.
На чому суд обґрунтував вирок
Центральним питанням справи була ідентифікація: чи є Зінченко тим чоловіком у панамі, окулярах і яскравому одязі, якого бачили на лавці у дворі будинку на вулиці Масарика, де жила Ірина Фаріон. Суд відповів на нього ствердно, спираючись насамперед на дві експертизи.
Перша — одорологічна. За висновком експерта, зразок запаху, вилучений із крові Зінченка, збігається із запаховими слідами з лавки, на якій сиділа особа в маскувальному одязі, з імовірністю 99,999 %. Експертизу проводили за допомогою трьох собак, і, як зазначив суд, усі три дали позитивну реакцію. Експерта двічі допитували в суді.
Друга — портретна. Експерти кількома методами зіставили зображення Зінченка з фото чоловіка в яскравому одязі у дворі будинку і дійшли висновку, що це одна особа. Суд також дослідив відео пересування обвинуваченого Львовом.
Окрім цього, суд послався на дані з телефону Зінченка: за версією суду, з березня 2024 року він збирав персональні дані Ірини Фаріон, шукав графіки відключення світла на вулиці Масарика, цікавився придбанням і переробленням пістолета, а також купував онлайн одяг і окуляри, у яких особу бачили біля будинку. Суд зачитав і нотатку з телефону обвинуваченого від 8 липня 2024 року, яку обвинувачення вважало свідченням наміру вчинити злочин.
Водночас суд визнав, що даних про те, з якого саме пістолета вбито Ірину Фаріон, немає.
Що заявляє обвинувачення
Офіс Генерального прокурора після проголошення вироку повідомив, що прокурори Львівської обласної прокуратури «довели в суді вину» обвинуваченого. Таке формулювання є оцінкою сторони обвинувачення: вирок не набрав законної сили, і його законність та обґрунтованість ще може перевірити апеляційний суд.
За версією обвинувачення, Зінченко вистрілив Ірині Фаріон у голову з відстані близько двох метрів і втік. Мотив прокуратура описує так: обвинувачений дотримувався поглядів щодо нібито «національної дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою», і сприймав Ірину Фаріон, відому публічною позицією на захист української мови, як людину, яка нібито «розколює народну єдність». На цьому ґрунті, за твердженням прокуратури, у нього виник умисел на вбивство. Саме цим обвинувачення обґрунтовувало кваліфікацію за ознаками вбивства у зв’язку з виконанням потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості.
Позиція захисту
Зінченко вини категорично не визнає. Під час судового слідства він чотири рази відмовлявся давати показання, посилаючись, зокрема, на неузгодженість позиції із захисниками. У дебатах він не виступив, від останнього слова відмовився. Суд ухвалою від 27 серпня 2026 року визнав ці дії зловживанням процесуальними правами.
Захист упродовж процесу наполягав, що обвинувачення ґрунтується на непрямих доказах: зброю не знайдено, немає балістичного дослідження, яке пов’язувало б конкретний пістолет із вилученою кулею, і слідів обвинуваченого на зброї чи гільзі, а свідки, які бачили біля будинку чоловіка в панамі, не ідентифікували його як Зінченка. Захисник обвинуваченого заявляв про сфальсифікованість справи і відвід колегії суддів; суд відвід не задовольнив.
Під час проголошення вироку в залі був захисник обвинуваченого — адвокат Діана Кара, яку суд залучив за дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги. Раніше Зінченка захищали адвокати Ігор Сулима та Володимир Вороняк, а також адвокат Лариса Криворучко.
Одорологічна експертиза, на яку суд послався при ідентифікації обвинуваченого, ґрунтується на реакції службових собак. Оцінка допустимості й достовірності такого доказу та його співвідношення з відсутністю зброї і балістичних даних — ймовірні питання для апеляційного перегляду.
Як тривав процес
Ірину Фаріон поранили 19 липня 2024 року близько 19:20 біля її будинку у Львові; того ж вечора вона померла в лікарні від проникаючого вогнепального поранення голови. Зінченка затримали в Дніпрі 25 липня 2024 року, коли йому було 18 років, а наступного дня повідомили про підозру. Відтоді він безперервно перебуває під вартою.
Обвинувальний акт надійшов до суду 26 грудня 2024 року, розгляд справи по суті суд розпочав 13 лютого 2025 року. Відбулося понад 80 судових засідань, матеріали справи налічують понад 30 томів. Судові дебати тривали майже п’ять місяців і завершилися 17 вересня 2026 року.
Інтереси Софії Особи в суді представляла адвокат Наталія Романик, представник потерпілої. На засідання приходили як прихильники Ірини Фаріон, які вимагали найсуворішого покарання, так і група підтримки обвинуваченого.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Як 18-річний Вʼячеслав Зінченко, підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон, потрапив за ґрати — як Зінченка затримали і які перші аргументи висунув захист, зокрема щодо розбіжностей у показаннях свідків.
- Суд продовжив обвинуваченому у вбивстві Фаріон тримання під вартою ще на 60 діб — попри його відмову від адвоката за призначенням — спір про право обвинуваченого на вільний вибір захисника на завершальному етапі процесу.
- Суд продовжив запобіжний захід обвинуваченому у вбивстві Фаріон – тримання під вартою без права на заставу на 60 діб — позиція захисту щодо запобіжного заходу на початку судового розгляду.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.