Вищий антикорупційний суд 7 вересня 2026 року розпочав розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу Сергію Куцому — водію заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора Сергія Кропиви, якого слідство визначає організатором злочинного угруповання у справі про «кришування» мережі шахрайських кол-центрів (операція «Карфаген»).
Слідство пов’язує Куцого з особою на псевдонім «Камрад», що фігурує на записах Національного антикорупційного бюро України. Прокурор САП просив обрати Куцому тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 20 млн грн.
Суть підозри
За версією слідства, з жовтня 2025 року по вересень 2026 року Куцом брав участь у злочинному угрупованні, яке забезпечувало діяльність мережі шахрайських кол-центрів, і систематично отримував неправомірну вигоду з подальшою передачею коштів іншим учасникам групи — за твердженням прокурора, кошти надалі розподілялися через рахунки фізичних осіб-підприємців. Куцому інкримінується участь у злочинній організації та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом; конкретні статті Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковано підозру, у процитованому матеріалі не наведено і потребують перевірки за офіційними джерелами (Єдиний державний реєстр судових рішень, портал ВАКС).
Аргументи прокуратури щодо ризиків
Обґрунтовуючи клопотання про тримання під вартою, прокурор навів кілька груп ризиків. Ризик переховування прокурор пов’язав зі зміною інтенсивності перетину державного кордону: за версією обвинувачення, у 2026 році Куцом перетинав кордон десять разів, тоді як за період 2019–2025 років — лише один раз. Також наводилися ризики впливу на свідків і знищення доказів, зокрема твердження про обговорення заходів кібербезпеки та дистанційного очищення вмісту телефонів. Окремо прокурор повідомив, що Кропива нібито пропонував переоформити майно в Буковелі на дружину водія «з метою легалізації» — ця обставина наведена як довід слідства і не є встановленим судом фактом.
Позиція захисту
Адвокати Куцома заперечили доводи обвинувачення, заявивши про відсутність доказів причетності їхнього підзахисного до «кришування» кол-центрів та отримання ним неправомірної вигоди.
Контекст: операція «Карфаген»
Про викриття угруповання, яке, за версією НАБУ та САП, забезпечувало «кришування» мережі шахрайських кол-центрів через керівні структурні підрозділи Офісу Генерального прокурора, стало відомо 4 вересня 2026 року. Слідство визначає організатором угруповання Сергія Кропиву; за його версією, легалізовано понад 20 млн грн через придбання нерухомості, коштовностей та іншого майна, ще понад 10 млн грн виявлено на рахунках близьких Кропиви осіб. 6 вересня 2026 року ВАКС узяв Кропиву під варту з альтернативою застави в розмірі 120 млн грн. 7 вересня 2026 року суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в розмірі 20 млн грн співмешканці Кропиви Єлизаветі Івахненко, яку на записах НАБУ називають «Музою».
Читайте також на ADVOKAT POST
- Через 2 тижні як адвокат Браташ виїхав до Австрії, суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою — практика застосування пункту 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (ризик переховування) на підставі частоти перетину державного кордону — той самий вид доказової підстави, який прокурор навів і в цій справі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.