У разі отримання позики в валюті без обумовленого в договорі розміру й порядку сплати процентів за користування коштами положення ч.1 ст. 1048 ЦК не можуть бути застосовані

16 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договорами позики.

Позивач, крім переданих відповідачу в позику 75 000,00 доларів США, просив стягнути на його користь 2 669,11 доларів США –3 % річних згідно із частиною другою статті 625 ЦК України, а також проценти за користування чужими коштами в розмірі 24 577,74 доларів США на підставі частини першої статті 1048 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій позовні вимоги задовольнили.

Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів у частині стягнення з боржника процентів за користування отриманими в борг коштами, нарахованими відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України на суму боргу в іноземній валюті, з огляду на таке.

Облікова ставка НБУ є основною процентною ставкою, одним із монетарних інструментів за допомогою якого НБУ встановлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку України орієнтир за вартістю коштів на відповідний період, не є сталою величиною, змінюється рішенням правління НБУ та встановлюється виключно для національної валюти України –гривні.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, висновок, що чинне законодавство не передбачає встановлення НБУ облікової ставки для іноземної валюти міститься у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі No 6-2667цс16.

Враховуючи, що частиною першою статті 1048 ЦК України визначено єдиний розмір процентів, якщо такі договором позики не передбачені, -на рівні облікової ставки НБУ, яка встановлюється виключно для національної валюти України, тому вказана норма та, як наслідок, право позикодавця вимагати сплати процентів від суми позики, може бути надане та реалізоване лише у разі, якщо позика отримана у гривні, оскільки НБУ не визначає мінімальної вартості іноземних валют, що є прерогативою відповідних органів іноземних держав.

Отже, у випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленої сторонами у ньому умови такої складової грошового зобов’язання як розмір і порядок сплати процентів від суми позики, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані, з огляду на відсутність передбаченого ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором механізму (формули) їх застосування та нарахування.

Конвертація суми позики в іноземній валюті для визначення розміру процентів на рівні облікової ставки НБУ в національну валюту України -гривню буде суперечити частинам першій, третій статті 1049 ЦК України щодо обов’язку позичальника.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 16 січня 2019 року у справі No464/3790/16-ц можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79958186.