У такій категорії справ важливо не поспішати, проте тримати певний темпоритм та стежити за часом; фіксувати маленькі кроки, відслідковувати динаміку. Важливо виділяти достатньо часу для комунікації (немає часу, краще перенести зустріч).
Про це повідомляє Людмила Гриценко, адвокат, лектор Вищої школи адвокатури в інтерв’ю Закон і Бізнес.
Слухати варто не поверхово, а емпатично. При цьому важливо розуміти, що може відчувати людина, коли розповідає, але не говорити «Я вас розумію». Краще сказати: «Мені шкода, що так сталося» або «Мені справді прикро, що у вашому житті має місце така ситуація».
Необхідно дати людині можливість проявити емоції: не перебивати; підтримати. А якщо йде мова про втрату, під час комунікації дати змогу говорити про людей, які загинули; підтримати світлу пам’ять.
Коли людина знає відповіді на запитання, що та як відбуватиметься, вона почуває себе безпечніше. Бути в безпеці — це наша базова потреба. Це варто враховувати.