Апеляційний суд за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції має право вчинити лише одну з дій, передбачену ч. 1 ст. 407 КПК.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд вироком від 29.12.2015 визнав винуватою та засудив ОСОБА_6 за частинами 1, 3, 4 ст. 358;
частинами 2, 3 ст. 190 КК, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
Апеляційний суд ухвалою від 18.09.2017 скасував цей вирок у частині вирішення цивільних позовів потерпілих та призначив новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишив без зміни.
Постановою ККС від 23.01.2019 скасовано цю ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв’язку неправильним
застосуванням положень ст. 75 КК.
Під час повторного апеляційного розгляду цього кримінального провадження засудженою ОСОБА_6 подано заяву, в якій вона просила звільнити її від кримінальної відповідальності за частинами 1, 3, 4 ст. 358; ч. 2 ст. 190 КК та закрити кримінальне провадження в цій частині у зв’язку із закінченням строків
давності, встановлених ст. 49 КК.
Апеляційний суд ухвалою від 10.06.2021 скасував вирок суду першої інстанції від 29.12.2015 у частині засудження ОСОБА_6 за частинами 1, 3, 4 ст. 358; та ч. 2 ст. 190 КК та звільнив її від кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення й кримінальне провадження в цій частині закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що таке звільнення є обов’язковим та безумовним, а відповідне питання потребує невідкладного вирішення. Апеляційний суд ухвалою від 17.02.2022 той самий вирок місцевого суду залишив без зміни в частині доведеності винуватості, кваліфікації дій засудженої та призначення покарання і скасував його лише в частині цивільних позовів потерпілих та призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: ККС встановлено, що апеляційним судом
допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та не дотримано принципу правової визначеності при ухваленні двох рішень за наслідками апеляційного розгляду цього кримінального провадження.
Логіко-граматичне тлумачення статей 370, 404, частини 1 ст. 407 та статей 418, 419 КПК, які регулюють провадження в суді апеляційної інстанції, свідчить про те, що за загальним правилом за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд щодо обвинуваченого має право вчинити лише одну з дій, передбачених ч. 1 ст. 407 КПК.
Отже, замість одного остаточного рішення за результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд водночас ухвалив два рішення, які пов’язані між собою, втім є взаємовиключними. Ці рішення стосуються одного обсягу
обвинувачення та одного обвинувального вироку, проте апеляційний суд одним
рішенням скасував цей вирок, а другим – залишив його без зміни. Така позиція не тільки не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, але й суперечить принципу правової визначеності, як складової верховенства права та вказує на незаконність рішень апеляційного суду за результатами апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 07.02.2023 у справі No 522/22094/14-к https://reyestr.court.gov.ua/Review/109046291