Міський голова Умані Ірина Плетньова, яка очолювала місто з 2020 року, з 8 вересня 2026 року припинила виконувати повноваження після завершення процедури відкликання за народною ініціативою: ініціативна група зібрала 6710 підписів, Уманська територіальна виборча комісія визнала дійсними 6421 із них — це більше за 6074 голоси, які Плетньова отримала на місцевих виборах 2020 року.
Оскільки Плетньову було обрано від партії «За майбутнє», рішення про відкликання після звернення ТВК ухвалював не орган місцевого самоврядування, а вищий керівний орган цієї партії — з’їзд, який одностайно підтримав відкликання 8 вересня 2026 року.
Цей випадок називають першим в історії незалежної України успішним відкликанням міського голови саме за народною ініціативою; ця характеристика походить із заяв учасників процесу й журналістських публікацій, а не з окремого офіційного висновку Центральної виборчої комісії. Для правничої практики значно суттєвіше інше: наступний обов’язковий крок процедури — звернення до Верховної Ради України про призначення позачергових виборів у встановлений законом 15-денний строк — накладається на чинну заборону проведення будь-яких виборів у період воєнного стану, і ця колізія в застосуванні статті 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» ще не мала практичного прецеденту такого масштабу.
Обставини справи
Ініціативна група розпочала збір підписів наприкінці липня 2026 року. 7 вересня 2026 року Уманська міськрада обрала нового секретаря ради — Ростислава Заволоку, який після припинення повноважень Плетньової почав виконувати обов’язки міського голови. Того самого дня Уманська ТВК перевірила зібрані підписні листи й визнала дійсними 6421 підпис зі 6710 зібраних (289 підписів відхилено). 8 вересня 2026 року з’їзд партії «За майбутнє» одностайно ухвалив рішення про відкликання Плетньової — і саме з цього дня, за загальним правилом частини одинадцятої статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», її повноваження вважаються достроково припиненими.
Плетньова публічно заявила про намір оскаржити в суді як рішення ТВК, так і рішення партійного з’їзду. За її словами, під час засідання ТВК було безпосередньо перевірено лише 19 відсотків підписних листів, серед яких виявили підписи від імені осіб, які на момент збору підписів уже понад рік як померли; решту — 81 відсоток листів — комісія визнала дійсними без такої індивідуальної перевірки. Це позиція Плетньової, а не встановлений судом факт, і на момент підготовки цього матеріалу відповідний позов, за наявними відомостями, ще не подано — лише публічно анонсовано намір звернутися до суду.
Правове регулювання процедури
Механізм відкликання за народною ініціативою передбачений частинами шостою–одинадцятою статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і використовується вкрай рідко саме через сукупність передбачених законом порогів. Ініціативна група (для міста обласного значення — не менше 50 осіб) вносить пропозицію на зборах виборців (не менше 200 осіб) і протягом встановленого строку (для міста обласного значення — 30 днів) збирає підписи, кількість яких має перевищувати кількість голосів, поданих за голову на виборах, за результатами яких його обрано, — саме це співвідношення (6421 проти 6074) і стало підставою для подальшого розгляду ініціативи щодо Плетньової.
Отримавши підписні листи, територіальна виборча комісія перевіряє дотримання порядку їх оформлення та збору і вибірково — не менш як щодо 10 відсотків від загальної кількості підписів — перевіряє достовірність відомостей про громадян, які підписалися. У цьому світлі заявлена Плетньовою частка перевірених ТВК підписів (19 відсотків) на позір перевищує встановлений законом мінімальний поріг вибіркової перевірки, що аналітично послаблює аргумент про недостатність перевірки як таку, хоча й не виключає можливих претензій до репрезентативності вибірки чи до порядку її проведення, — ці питання підлягають оцінці судом, якщо позов буде подано.
За результатами перевірки ТВК звертається до вищого керівного органу партії, якщо голову обрано від партії (як у випадку Плетньової), або до відповідної місцевої ради, якщо голову обрано шляхом самовисування; саме цей орган ухвалює остаточне рішення про відкликання. Після дострокового припинення повноважень особа, яка їх виконує, зобов’язана не пізніше 15 днів із дня ухвалення рішення про відкликання звернутися до Верховної Ради України з клопотанням про призначення позачергових виборів.
Воєнний стан як практичне обмеження механізму
Саме на цьому етапі процедура стикається із системним обмеженням, що діє з 2022 року: Верховна Рада України постановою «Про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування… в Україні в умовах військової агресії Російської Федерації» визнала організацію підготовки та проведення місцевих виборів у період воєнного стану такою, що не відповідає національному законодавству та європейським стандартам демократичних виборів, і зазначила, що чинні органи місцевого самоврядування залишаються повноважними до обрання нового складу рад і голів на майбутніх виборах, дата яких визначатиметься окремо після завершення дії відповідних обставин. Тобто звернення до Верховної Ради з клопотанням про призначення позачергових виборів у Умані, якщо його буде подано в передбачений законом 15-денний строк, за нинішнього правового регулювання не може призвести до фактичного призначення й проведення таких виборів раніше, ніж це дозволить загальний режим воєнного стану. Це аналітичний висновок про співвідношення двох чинних норм, а не оцінка того, яке рішення в підсумку ухвалить Верховна Рада щодо конкретного клопотання, якщо воно надійде.
Значення справи
Це рідкісний практичний приклад доведеної до кінця процедури статті 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», яка через високі кількісні пороги й багатоступеневість застосовується в українській практиці нечасто. Справа також ілюструє межу компетенції: питання правомірності самого рішення про відкликання — зокрема методики перевірки підписів — залишається предметом можливого судового розгляду, і повноваження Плетньової припинилися в силу прямої дії закону (рішення партійного з’їзду) незалежно від того, чи буде це рішення згодом оскаржене; чинне законодавство не передбачає автоматичного зупинення дії рішення про відкликання на час його оскарження.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Щодо припинення повноважень посадових осіб публічного права на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП: відступ ВП ВС — позиція Великої Палати Верховного Суду про те, що припинення повноважень виборних посадових осіб місцевого самоврядування регулюється спеціальними законами, а не Кодексом законів про працю, — та сама доктринальна межа, у рамках якої діє стаття 79 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.