Відкриття кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення за результатами повної перевірки декларації не перешкоджає суб’єкту декларування оскаржувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції в порядку адміністративного судочинства.
Такого висновку дійшла судова палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 3 липня 2026 року у справі № 420/3078/25. Правову позицію включено до огляду актуальної практики КАС ВС за липень 2026 року.
Суд наголосив: довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації є самостійним індивідуальним актом суб’єкта владних повноважень і породжує юридичні наслідки для декларанта. Тому подальше використання її висновків у кримінальному чи адміністративно-деліктному провадженні не змінює правової природи самої довідки та не виводить її з-під контролю адміністративного суду.
Обставини справи
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправними та скасувати окремі пункти довідки НАЗК, складеної за результатами повної перевірки його щорічної декларації як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив.
Суд першої інстанції встановив, що НАЗК дотрималося передбаченого законом порядку ініціювання повної перевірки декларації. Водночас дійшов висновку, що окремі частини довідки не ґрунтуються на достовірних, повних та належним чином перевірених відомостях, не враховують пояснення і документи позивача та не відповідають принципам об’єктивності, верховенства права і пропорційності.
У зв’язку із цим суд скасував відповідні пункти довідки та зобов’язав НАЗК оприлюднити виправлену довідку з урахуванням висновків суду.
П’ятий апеляційний адміністративний суд дійшов іншого висновку. Він скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
Апеляційний суд виходив із того, що після відкриття кримінального провадження за фактами, викладеними в довідці НАЗК, така довідка нібито вже не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
Касаційну скаргу позивача було задоволено, постанову апеляційного суду скасовано, а справу направлено до цього суду для продовження розгляду.
Довідка НАЗК є індивідуальним актом
Ключовим питанням для Верховного Суду стало визначення правової природи довідки НАЗК після того, як її висновки стали підставою для подальших дій правоохоронних органів.
Судова палата підтвердила раніше сформовану позицію Верховного Суду: довідка НАЗК за результатами повної перевірки декларації є результатом реалізації публічно-владних управлінських функцій у сфері антикорупційного контролю.
Така довідка має ознаки індивідуального акта у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 та пункту 1 частини першої статті 19 КАС України.
При цьому вона не лише фіксує результати перевірки декларації, а й породжує самостійні юридичні наслідки для особи.
Зокрема, довідка може зумовити обов’язок подати виправлену декларацію, стати підставою для інформування керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, бути використана під час дисциплінарних, кадрових та інших адміністративних процедур, впливати на ділову репутацію особи та використовуватися НАЗК під час інших контрольних заходів.
Кримінальне провадження не змінює природи довідки
Верховний Суд наголосив, що правова природа довідки визначається насамперед характером владних повноважень, у межах яких її було складено, а не тим, як її висновки надалі використовують інші державні органи.
Тому виявлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення, а також відкриття відповідного провадження не припиняють правовідносин між НАЗК та суб’єктом декларування щодо законності самої довідки.
Суд також звернув увагу на те, що законодавство розмежовує довідку за результатами повної перевірки декларації та документи, які безпосередньо використовуються для ініціювання притягнення особи до відповідальності.
Довідка оформлює результати заходу фінансового контролю.
Натомість протокол про адміністративне правопорушення або обґрунтований висновок складаються вже для реалізації повноважень, пов’язаних із реагуванням на виявлені ознаки правопорушення та ініціюванням процедури притягнення особи до юридичної відповідальності.
Різні провадження — різні предмети судового контролю
Верховний Суд окремо відхилив аргумент про можливу конкуренцію різних судових юрисдикцій.
За висновком Суду, одночасне існування адміністративного спору щодо законності довідки НАЗК, провадження у справі про адміністративне правопорушення та кримінального провадження не створює конкуренції юрисдикцій.
У кожному із цих проваджень вирішуються різні юридичні питання і здійснюється захист різних прав.
В адміністративній справі суд перевіряє, чи діяло НАЗК правомірно під час реалізації своїх владних управлінських функцій та чи відповідає складена довідка критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та процедурної справедливості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Натомість кримінальний суд вирішує питання, пов’язані з наявністю складу кримінального правопорушення та винуватістю особи, а в провадженні у справі про адміністративне правопорушення оцінюється наявність складу відповідного адміністративного делікту.
Позбавлення декларанта можливості окремо оскаржити довідку НАЗК лише через відкриття кримінального провадження, за висновком Верховного Суду, фактично означало б виведення такого індивідуального акта з-під самостійного судового контролю. Це суперечило б конституційній гарантії права на судовий захист і принципу верховенства права.
Верховний Суд уточнив попередній підхід
За результатами розгляду справи судова палата уточнила раніше сформований підхід до визначення адміністративної юрисдикції у спорах щодо довідок НАЗК.
Відкриття кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язаних із результатами повної перевірки декларації, не змінює правової природи довідки НАЗК і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб’єкта владних повноважень.
Відповідно, адміністративні суди зобов’язані здійснювати контроль за законністю такої довідки незалежно від існування паралельного кримінального чи адміністративно-деліктного провадження.
Саме тому Верховний Суд визнав помилковим висновок апеляційної інстанції про відсутність адміністративної юрисдикції та направив справу на продовження апеляційного розгляду.
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 3 липня 2026 року у справі № 420/3078/25.
Повний текст постанови в ЄДРСР
Огляд судової практики КАС ВС за липень 2026 року
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.