Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду постановою від 19 серпня 2026 року у справі № 766/9946/21 (провадження № 51-1517км26) залишив без задоволення касаційну скаргу захисника засудженого на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Ключовий процесуальний висновок постанови: якщо суд першої інстанції ухвалює рішення без виклику особи, а захисник згодом сам звертається до суду адвокатським запитом і просить надіслати копію рішення на вказану ним електронну адресу, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня фактичного надсилання судом цієї копії на вказану адресу — і посилання на пізніше отримання доступу до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд» саме по собі не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
Обставини справи
Ухвалою Херсонського міського суду від 30 січня 2025 року відмовлено в задоволенні подання Державної установи «Північна виправна колонія (№90)» про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м’яким. Розгляд цього подання суд першої інстанції провів за відсутності і засудженого, і його захисника, та без їх повідомлення про дату, час і місце засідання — обставина, яку колегія суддів ВС у постанові прямо визнала встановленою і не заперечує.
30 червня 2025 року захисник звернувся до Херсонського міського суду з адвокатським запитом, попросивши надати копію ухвали від 30 січня 2025 року та направити відповідь на вказану ним електронну адресу. 2 липня 2025 року суд направив копію ухвали на цю адресу, що підтверджується автоматичним звітом про доставку. Лише 12 лютого 2026 року захисник звернувся з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, а 18 березня 2026 року — після отримання доступу через підсистему «Електронний суд» — подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на її подання. На обґрунтування поважності причин пропуску строку захисник посилався на тимчасове припинення роботи Херсонського міського суду через окупацію міста в 2022–2023 роках, зміну своєї фактичної робочої адреси у зв’язку з окупацією та неналежне повідомлення судом першої інстанції про розгляд подання колонії.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2026 року відмовив у поновленні строку та повернув апеляційну скаргу захиснику. Верховний Суд визнав це рішення законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обґрунтування Верховного Суду
Колегія суддів виходила з того, що за частиною 3 статті 395 КПК України, якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Оскільки захисник сам зазначив електронну адресу для отримання копії ухвали і суд направив копію саме на цю адресу 2 липня 2025 року, підтвердивши доставку автоматичним звітом, — саме ця дата, на думку Суду, поклала початок перебігу семиденного строку апеляційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 395 КПК України.
Суд навів загальний стандарт оцінки поважності причин пропуску процесуального строку: поважними є лише ті обставини, які об’єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи і пов’язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили чи ускладнили своєчасне звернення до суду. При вирішенні питання про поновлення строку мають враховуватися тривалість самого строку, час, що минув з дати його завершення, наявність об’єктивних перешкод і поведінка особи — зокрема, чи вживала вона розумних заходів для реалізації свого права якнайшвидше після усунення перешкоди.
Застосувавши цей стандарт, колегія суддів погодилася з апеляційним судом, що посилання захисника на зміну робочої адреси є безпідставним, оскільки суд комунікував із захисником саме через ту електронну адресу, яку той сам вказав у своєму запиті, — а особа, яка звертається до суду з проханням надсилати кореспонденцію на певну адресу, тим самим бере на себе обов’язок відстежувати повідомлення на неї. Суд також окремо зазначив, що в касаційній скарзі захисник не пояснив, як саме несвоєчасне направлення копії ухвали чи тимчасове припинення роботи місцевого суду в 2022–2023 роках вплинули на неможливість подати апеляційну скаргу протягом семи днів саме після отримання копії ухвали електронною поштою 2 липня 2025 року, — тобто не встановив причинного зв’язку між обставинами, на які посилався, і власне пропуском строку, обчисленого судом від цієї дати.
Колегія суддів також нагадала, що відповідно до статті 393 КПК України засуджений та його захисник є самостійними суб’єктами права на апеляційне оскарження.
Альтернативний погляд: питання, яке залишилося непереглянутим
Постанова вирішує суто процесуальне питання про своєчасність апеляційного оскарження і залишає поза межами касаційного перегляду змістовну частину початкової скарги захисника — те, що суд першої інстанції ухвалив рішення про відмову в заміні невідбутої частини покарання за відсутності захисника, участь якого в такому розгляді є обов’язковою, і без належного повідомлення сторони захисту. Верховний Суд лише констатував цю обставину як встановлений факт, не даючи їй окремої правової оцінки, оскільки предметом касаційного перегляду була виключно законність ухвали про повернення апеляційної скарги, а не законність самого рішення від 30 січня 2025 року по суті.
Це ілюструє практичний ризик для захисту: якщо апеляційне оскарження вважається пропущеним без поважних причин, суд касаційної інстанції не отримує процесуальної можливості перевірити навіть очевидні на перший погляд порушення права на захист, допущені судом першої інстанції, — питання своєчасності поглинає питання суті. Для захисника це означає підвищену вагу самого моменту звернення за копією рішення та подальшого контролю за вказаною ним же адресою для листування: клопотання про поновлення строку, що спирається лише на загальні посилання на воєнні обставини без прив’язки до конкретної дати, від якої суд рахує строк, має незначні шанси на задоволення.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Коли суду доцільно вважати поважною причиною поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення — приклад протилежного результату — ВС визнав поважною причиною перебування засудженого на тимчасово окупованій території без фактичної можливості звернутися за правовою допомогою, на відміну від цієї справи, де причинний зв’язок з окупацією суд не встановив.
- Щодо відправлення судом процесуальних документів стороні по справі — загальні правила обчислення дня вручення процесуальних документів, надісланих судом в електронній формі.
Джерела
- Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 19.08.2026 у справі № 766/9946/21 (провадження № 51-1517км26)
- Кримінальний процесуальний кодекс України, статті 24, 116, 117, 370, 393, 395, 399, 418, 433, 434, 436, 441, 442
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.