Виправдання у справах щодо фінансового контролю, врегулювання конфлікту інтересів, протидії корупції ст. 172-6, 172-7, 172-9 КУпАП: адвокат Горох

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Виправдання у справах про порушення встановлених законом вимог щодо фінансового контролю, врегулювання конфлікту інтересів, протидії корупції (статті 172-6, 172-7, 172-9 КУпАП)”, Олексій Горох, адвокат, доктор юридичних наук, доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету “Києво-Могилянська академія”, заступник голови Комітету з кримінального права та процесу НААУ, розповів про корупцію та корупційні правопорушення.

Корупція – використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей:

  • 1) з метою одержання неправомірної вигоди або
  • 2) прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або
  • 3) обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 статті 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.

Відповідно абз. 5 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення – діяння, що:

  • 1) містить ознаки корупції,
  • 2) вчинене особою, зазначеною у ч. 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції»,
  • 3) за яке законом встановлено:
  • а) кримінальну,
  • б) дисциплінарну,
  • в) цивільно-правову відповідальність.

Правопорушення, пов’язані з корупцією:

  • • не містять ознак корупції;
  • • порушує встановлені Законом «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження;
  • • вчинене особою, зазначеною в ст. 3 цього Закону;
  • • установлено відповідальність:
  • а) кримінальну,
  • б) адміністративну,
  • в) дисциплінарну
  • г) цивільно-правову

Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією– це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

  • 1. Склад правопорушення – формальний.
  • 2. З об’єктивної сторони – активні дії або бездіяльність.
  • 3. Настання шкідливих наслідків – не є обов’язковою ознакою.
  • 4. З суб’єктивної сторони – вчиняються лише умисно.
  • 5. Суб’єкт – вичерпно визначений в ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»

Правовими наслідками вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією є:

  • 1) Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено. Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом (ч. 5 ст. 65)
  • 2) За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 статті 3 Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
  • 3) Особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
  • 4) Відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (ч. 1 ст. 59).
  • 5) Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом (ч. 4 ст. 59).
  • 6) Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку (ст. 66).
  • 7) Активи, набуті внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку. Активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.

Відповідно статті 255. особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення є:

  • 1) уповноважені на те посадові особи Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище);
  • 2) уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище)
  • 3) прокурор

Щодо виправдання у справах про порушення вимог фінансового

контролю(ст.172-6 КУпАП), то відповідно ч. 1 цієї статті про виправдання у справах про несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, умовами настання адміністративної відповідальності є:

  • несвоєчасне подання декларації певною особою
  • відсутність поважних причин щодо неподання декларації певною особою.

Якщо говорити про несвоєчасність подання декларації, то строки визначені в ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції», у редакції наказу НАЗК від 12.12. 2019 року No 168/19 «Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»:

  • 1) щорічно до 1 квітня (до 00 год. 00 хв.) за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч. 1);
  • 2) особа, яка припиняє діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, – подають декларацію, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (абз. 1 ч. 2);
  • 3) особа, яка припинила діяльність, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, – наступного року після припинення діяльності у порядку, встановленому для подачі декларації за минулий рік (до 00 год. 00 хв. 1 квітня) (абз. 2 ч. 2);
  • 4) особа, яка претендує на зайняття посади, до призначення або обрання на відповідну посаду, – за минулий рік.

Відповідно абз.1 ч.2 Закону, строками подання декларацій для особи, яка припиняє діяльність є:

  • Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання
  • Декларація подається не пізніше дня такого припинення, а у разі ініціативи роботодавця – не пізніше 20-ти робочих днів з дня припинення діяльності

Несвоєчасне подання декларації (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) потрібно відрізняти від неподання особою декларації, за що передбачена кримінальна відповідальність (ст. 366-1 КК України).

Об’єктивними поважними причинами щодо неподання декларації є:

  • 1) затримання, тримання під вартою, відбування покарання, пов’язаного з обмеженням чи позбавленням волі;
  • 2) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійне лихо);
  • 3) неправильність оформлення ЕЦП працівником банку;
  • 4) технічна несправність ЕЦП
  • 5) неактивованість ЕЦП НАЗК;
  • 6) технічні збої офіційного веб-сайту НАЗК

Суб’єктивними поважними причинами є:

  • 1) відсутність особи за місцем роботи чи проживання внаслідок тривалого службового відрядження;
  • 2) тяжка хвороба або перебування в стаціонарному відділенні закладу охорони здоров’я, що унеможливлює подання декларації
  • 3) смерть близьких родичів;
  • 4) витребування відомостей, необхідних для внесення в декларацію:
  • а) особа не мала в розпорядженні певної інформації;
  • б) особа має здійснювати дії, спрямовані на отримання інформації

Не є поважними причинами невчасного неподання декларації:

  • 1) необізнаність з вимогами законодавства;
  • 2) перебування у черговій відпустці
  • 3) перебування у відпустці по догляду за дитиною
  • 4) перебування у нетривалому відрядженні