Вища рада правосуддя рішенням від 10 вересня 2026 року № 1884/0/15-26 ухвалила публічну заяву «Щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя».
У заяві Вища рада правосуддя, не називаючи жодного конкретного судді, вказала на занепокоєння відомостями, оприлюдненими під час відкритих судових засідань і роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, — про можливі позапроцесуальні контакти з представниками судової влади та про висловлені окремими учасниками розмов, зафіксованих у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій, припущення про можливість впливати на результати розгляду судових справ, зокрема в Верховному Суді.
Вища рада правосуддя окремо наголосила на неприпустимості використання кадрових процедур призначення чи кар’єрного просування суддів як інструменту формування їхньої особистої лояльності та нагадала суддям про обов’язок невідкладно повідомляти Вищу раду правосуддя й Генерального прокурора про будь-які спроби втручання в здійснення правосуддя.
Обставини
Приводом для заяви, за її текстом, стали відомості, оприлюднені під час відкритого розгляду Вищим антикорупційним судом клопотання про застосування запобіжного заходу до колишньої заступниці Керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої. Під час засідань, зокрема 24 серпня 2026 року, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оприлюднив фрагменти матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими обґрунтовував ризики у кримінальному провадженні за підозрою у справі, що в медіа отримала назву «Форест Гамп»; ці обставини раніше вже були висвітлені в іншому матеріалі цієї редакції. Вища рада правосуддя прямо зазначила, що в оприлюднених матеріалах ідеться про обговорення можливості надалі «працювати з Верховним Судом» у контексті ймовірного обвинувального вироку Вищого антикорупційного суду, і підкреслила, що саме формування в суспільстві уявлення про можливість впливати на судові рішення, незалежно від того, чи буде встановлено відповідний факт судом, само собою шкодить авторитету правосуддя.
Окремим і, за публічно доступними відомостями, вочевидь пов’язаним із приводом для цієї заяви є інший сюжет, що набув розголосу у вересні 2026 року: за версією Національного антикорупційного бюро України та за матеріалами, оприлюдненими на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, у записах негласних слідчих (розшукових) дій ідеться про обговорення можливості впливу на розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду справи про скасування указу Президента України про застосування санкцій до Петра Порошенка — у зв’язку з чим згадується голова Касаційного адміністративного суду Ігор Дашутін. За повідомленнями кількох видань, захисники Петра Порошенка у зв’язку з цими відомостями звернулися із заявами до Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора та Вищої ради правосуддя.
Стосовно обох аспектів необхідно чітко зазначити межі того, що є встановленим, а що ні. Жодним судовим рішенням, що набрало законної сили, не встановлено факту незаконного впливу на суддів Верховного Суду з боку Ірини Мудрої, Ігоря Дашутіна чи будь-якої іншої особи; кримінальні провадження щодо зазначених обставин, наскільки це випливає з публічно доступних відомостей, перебувають на стадії досудового розслідування або перевірки Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України, а не судового розгляду по суті. Оприлюднені фрагменти негласних слідчих (розшукових) дій є доказовим матеріалом сторони обвинувачення, оцінку допустимості й достовірності якого має дати виключно суд у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом; сама Вища рада правосуддя в тексті заяви прямо застерегла, що ця заява не стосується оцінки обґрунтованості підозри, допустимості чи достовірності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій або встановлення винуватості будь-кого з причетних осіб.
Правова кваліфікація
Чинні норми про незалежність судді та обов’язок повідомляти про втручання
Стаття 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, а втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Статті 48 і 56 цього ж Закону покладають на суддю обов’язок повідомляти Вищу раду правосуддя та Генерального прокурора про випадки втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя. Пункт 6 частини першої статті 106 Закону визначає, що неповідомлення суддею про такий випадок, включно зі зверненням до нього з приводу конкретної справи в спосіб, не передбачений процесуальним законодавством, упродовж п’яти днів після того, як судді стало про це відомо, може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Втручання в діяльність судових органів і суміжні діяння криміналізовані статтями 344 (втручання у діяльність державного діяча), 351-2 (перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) та 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.
Стандарт зовнішньої видимості безсторонності
Пункт 1.3 Бангалорських принципів поведінки суддів (2006) вимагає від судді не лише виключати взаємовідносини, що не відповідають його статусу й посаді, а й діяти так, щоб відсутність таких взаємовідносин була очевидною для стороннього спостерігача. Європейський суд з прав людини у справі De Cubber v. Belgium (заява № 9186/80, рішення від 26 жовтня 1984 року) сформулював принцип, що правосуддя має не лише здійснюватися, а й бути видимим для суспільства як таке, що здійснюється, — цей принцип є усталеним елементом практики Суду щодо об’єктивної безсторонності за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і застосовується незалежно від того, чи мало місце реальне втручання.
Доктринальні джерела щодо кадрових процедур і лояльності судді
Пункт 44 Рекомендації CM/Rec(2010)12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів («незалежність, ефективність та обов’язки») передбачає, що рішення про кар’єрне просування судді мають ґрунтуватися виключно на об’єктивних критеріях заслуг і кваліфікації. Висновок Консультативної ради європейських суддів № 21 (2018) «Запобігання корупції серед суддів» виходить із того, що кожен суддя несе особисту відповідальність не лише за власну поведінку, а й за поведінку судової влади в цілому, а толерування чи замовчування спроб позапроцесуального спілкування суперечить стандартам, закладеним у Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) щодо професійної поведінки суддів. Це доктринальні позиції дорадчих органів Ради Європи, які не є юридично обов’язковими міжнародно-правовими нормами для України, а мають рекомендаційний, орієнтаційний характер. Наведене у заяві Вищої ради правосуддя посилання на рішення Європейського суду з прав людини у справі Grzęda v. Poland (Велика палата, заява № 43572/18, рішення від 15 березня 2022 року) щодо лояльності суддів до верховенства права, а не до носіїв державної влади, стосується реальної, підтвердженої справи; дослівний зміст пункту 264 цього рішення в межах підготовки цього матеріалу незалежно не перевірявся і наводиться за текстом заяви Вищої ради правосуддя.
Інституційний орієнтир: Ризька декларація ENCJ
Заява прямо посилається на Ризьку декларацію «Протистояння загрозам верховенству права», ухвалену Європейською мережею рад правосуддя (ENCJ) на її 21-й Генеральній Асамблеї 4–6 червня 2025 року, яка наголошує на потребі постійної пильності рад правосуддя для своєчасного виявлення загроз судовій незалежності. Це підтверджений документ; його положення є орієнтиром для діяльності національних органів суддівського врядування, а не джерелом обов’язкових юридичних норм для України.
Правовий статус самої заяви
Публічна заява Вищої ради правосуддя є актом судового самоврядування консультативно-репутаційного характеру: вона не є судовим рішенням, не встановлює фактів у розумінні процесуального законодавства і не замінює собою висновків досудового розслідування чи суду. Її юридичне значення полягає в офіційній фіксації позиції органу, конституційно уповноваженого забезпечувати незалежність судової влади, і в нагадуванні суддям про чинні законодавчі механізми захисту цієї незалежності — насамперед обов’язок повідомлення про втручання за статтями 48 і 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Чому це важливо
Заява Вищої ради правосуддя примітна тим, що орган суддівського врядування публічно відреагував не на встановлений судом факт втручання, а на саму появу в публічному просторі відомостей, здатних сформувати враження про можливість впливу на розгляд справ у найвищій судовій інстанції, — і прямо визнав, що для авторитету правосуддя шкідливим є вже саме таке враження, незалежно від його подальшого підтвердження в кримінальному провадженні.
Прив’язка заяви до Ризької декларації ENCJ підкреслює обраний Вищою радою правосуддя підхід на випередження: реагування органу суддівського врядування без очікування остаточних процесуальних результатів розслідувань, які стосуються названих у публічному просторі осіб.
Водночас практична дієвість заяви — суто рекомендаційного, не резолютивного акта — залежатиме від того, чи дадуть компетентні органи (Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, суди) остаточну правову оцінку відомостям, які стали приводом для її ухвалення.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Що значить для них не достатньо підстав? — колишній член ВРП Бойко прокоментував відмову ОГП відкривати провадження щодо тиску на суддю Гетманцевим — суміжний приклад реакції органів на заяву про тиск на суддю та позиція щодо обов’язку відповідних органів реагувати на такі сигнали.
- Незалежність правосуддя: який вектор розвитку для України дає практика ЄСПЛ — доктрина ЄСПЛ щодо незалежності суду та зовнішніх проявів цієї незалежності, на яку спирається і заява Вищої ради правосуддя.
- Негласні слідчі (розшукові) дії, підстави, види, недопустимість результатів: адвокат Максим Панченко — правові вимоги до НСРД та підстави недопустимості їх результатів як доказів, релевантні для оцінки статусу матеріалів, оприлюднених у відкритому судовому засіданні та на засіданні Тимчасової слідчої комісії.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.