Передача обвинувального акта прокурором посадовій особі органу прокуратури (працівниці канцелярії), яка уповноважена прийняти та відправити цей акт поштовим зв’язком до місцевого суду, в останній день строку досудового розслідування, а не посадовій особі того органу, до якого подається відповідний документ чи скарга (місцевого суду), вважається порушенням процесуальних строків (ст. 116 КПК).
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд ухвалою закрив
кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився
строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Апеляційний суду ухвалою залишив без зміни це рішення.
У касаційній скарзі прокурор наводить такі аргументи щодо істотного порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального законодавства: 1) суд дійшов необґрунтованого висновку про необхідність закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, оскільки стороні захисту було відкрито матеріали провадження в порядку ст. 290 КПК за 4 дні до закінчення строку досудового розслідування, а тому суд апеляційної інстанції помилково вказав, що останнім днем строку досудового розслідування є 09.11.2020, а не 10.11.2020; 2) відповідно до витягу з ЄРДР щодо руху кримінального провадження звернення до суду з обвинувальним актом відбулося 06.11.2020, що відповідає ст. 219 КПК та здійснено у межах визначених строків; 3) обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні 09.11.2020 було передано посадовій особі канцелярії обласної прокуратури, яка уповноважена його прийняти та відправити поштовим зв’язком до місцевого суду, що узгоджується зі ст. 116 КПК.
Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: ККС не погоджується з наведеними вище доводами у касаційній скарзі прокурора.
З огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 7 ст. 115, ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК, закон пов’язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення – постанови про закриття кримінального провадження
або з фактичним направленням до суду обвинувального акта чи відповідного
клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, має три ключові стадії: початок – визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення – пов’язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до ст. 290 КПК; закінчення – фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Тобто кінцевим моментом строку досудового розслідування є саме його закінчення як це передбачено у ст. 219 КПК. Зазначене узгоджується з позицією ВС (постанова від 17.02.2021 (справа No 344/6630/17)).
Згідно з матеріалами кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 04.05.2020.
Слідчим у кримінальному провадженні 24.06.2020 повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК. З цього часу ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного та йому було роз’яснено його права.
Ухвалою місцевого суду від 21.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено на 2 місяці, тобто до 24.10.2020.
21.10.2020 слідчим СВ територіального управління ДБР складено повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування, яке 22.10.2020 було надіслано рекомендованим повідомленням ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2.
За змістом ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не включається у строк досудового розслідування.
З урахуванням висновку ОП у постанові від 24.10.2022 (справа No 216/4805/20, провадження No 51-4684кмо21), оскільки направлення повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування відбулося 22.10.2020, у сторони обвинувачення залишалося два дні строку досудового розслідування з моменту ознайомлення стороною захисту з матеріалами провадження для звернення до суду з обвинувальним актом в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК.
06.11.2020 підозрюваний та його захисник ознайомилися з матеріалами справи, що підтверджується їх підписами у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тобто вимоги ст. 290 КПК було виконано і перебіг строку досудового розслідування продовжився.
Враховуючи вказане, гранична дата звернення до суду з обвинувальним актом припадала на 08.11.2020, що було вихідним день (неділя), а тому з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК кінцевим строком для звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК було 09.11.2020 (понеділок, несвятковий день).
Однак, як убачається з матеріалів кримінального провадження, згідно з відміткою на конверті обвинувальний акт був направлений поштою на адресу
місцевого суду 10.11.2020. Ця ж дата вказана як вихідна дата документу з обласної прокуратури на адресу голови місцевого суду на супровідному листі.
Згідно з даними відбитку штемпеля суду на цьому ж супровідному листі
обвинувальний акт отримано місцевим судом 13.11.2020.
Враховуючи це, твердження прокурора про те, що обвинувальний акт направлено до суду в межах строку досудового розслідування, не відповідають
обставинам провадження.
Окрім того, ККС погоджується з вказівкою апеляційного суду на те, що доводи прокурора про передачу обвинувального акта в межах строку досудового розслідування посадовій особі канцелярії обласної прокуратури, яка
уповноважена на прийняття та відправлення його поштовим зв’язком до
місцевого суду, є неналежними, оскільки у розумінні ст. 116 КПК посадовою
особою, яка уповноважена приймати документ чи скаргу, є особа того органу,
до якого подається відповідний документ чи скарга.
Так само в цьому аспекті не можуть братися до уваги й доводи прокурора про те, що згідно з даними ЄРДР звернення до суду з обвинувальним актом у провадженні відбулося 06.11.2020, оскільки, як вказувалося вище, визначальним для цього є дата направлення поштою чи безпосереднього отримання судом вказаного акта, а не запис у ЄРДР.
Детальніше з текстом постанови колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 16.01.2023 у справі No 635/7519/20 (провадження No 51-2223км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108526621.