Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи в дробовому вираженні.
14 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати
Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя.
Суд установив, що 03 серпня 2002 року сторони у справі зареєстрували шлюб. За спільні кошти подружжя було придбано квартиру та два автомобілі – автомобіль
марки «Daewoo», модель «Nexia», та автомобіль марки «Volkswagen», модель «Caddi Combi», які зареєстровані за відповідачем. Крім того, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 19 грудня 2003 року на праві власності належало 9/20 частин житлового будинку. Після добудови (перебудови) частини будинку згідно
зі свідоцтвом про право власності від 18 серпня 2010 року ОСОБА_2 на праві
особистої приватної власності належало 4/5 частини житлового будинку.
Позивач вважала, що внаслідок спільних трудових та грошових витрат подружжя здійснило невід’ємні поліпшення в будинку, що належить на праві
власності відповідачу, унаслідок чого вартість нерухомості істотно збільшилася. Тому просила, зокрема, визнати будинок спільною сумісною власністю подружжя.
Суди розглядали справу неодноразово.
Позивач відповідно до частини четвертої статті 49 ЦПК України звернулась до суду із заявою про зміну предмета позову, в якій просила визнати 4/5 частини
житлового будинку спільною сумісною власністю та поділити в натурі, визнавши
право власності по 2/5 частини цього будинку за кожним з подружжя.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, позов ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задовольнив частково. Суд визнав спільним сумісним майном подружжя автомобіль марки «Daewoo», модель «Nexia», та 4/5 частини житлового будинку, які становлять визначені приміщення. У порядку поділу майна подружжя суд визнав за кожним із сторін право власності: на Ѕ частину автомобіля марки «Daewoo», модель «Nexia», на 2/5 частини житлового будинку із визначенням конкретних приміщень.
Верховний Суд змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, зробивши такі висновки.
Відповідно до частини першої статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних
трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тож статус об’єкта права спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Лише факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу об’єкта спільної сумісної власності подружжя.
У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,
частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
У справі, що переглядалася, суди встановили, що вартість спірного житлового
будинку до та після перебудови, яка тривала у період перебування сторін у шлюбі, свідчить про те, що спірне майно, а саме належна відповідачу на праві спільної часткової власності частина (4/5) житлового будинку істотно збільшилася у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат сторін, тому може бути визнана судом об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Верховний Суд зазначав, що за змістом статті 62 СК України «втручання у право власності може бути обґрунтованим та дотримано балансу інтересів подружжя у разі наявності у сукупності двох факторів: істотність збільшення вартості майна; таке збільшення вартості пов’язане зі спільними трудовими чи грошовими
затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником.
Істотність збільшення вартості майна підлягає з’ясуванню шляхом порівняння
вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових
затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об’єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної власності, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним порівняно із тим об’єктом нерухомого майна, який з’явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.
У справі, що переглядалася, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, зробив обґрунтований висновок про те, що належна
відповідачу 4/5 частина житлового будинку після проведення реконструкції внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя здобула поліпшення, яке призвело до істотного збільшення вартості майна, що не спростовано відповідачем. Разом із тим місцевий суд, з урахування пред’явленого позову про визнання права власності на частку, дійшов помилкового висновку про необхідність зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка (4/5).
Спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб’єктів та єдністю об’єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою
майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Таким чином, зазначення в резолютивній частині судового рішення приміщень, з яких складається належна сторонам на праві часткової сумісної власності частка, є зайвим та таким, що виходить за межі пред’явленого позову. За таких підстав рішення місцевого суду підлягає зміні шляхом виключення з резолютивної його частини посилання на конкретні приміщення, які становлять 4/5 частини будинку.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі No 754/2060/17 (провадження No 61-9685св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025883.