У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему “Адвокат IT-бізнесу: розробка структури IT-бізнесу та режим IP-box у країнах світу”.
У першій частині вебінару адвокат Ганна Урусова розповіла про особливості побудови корпоративних структур ІТ-бізнесу, що застосовуються в Україні та світі за участю українського бізнесу, а також про проблемні питання, що виникають при застосуванні тих чи інших корпоративних структур.
Зокрема, були розглянуті наступні базові корпоративні структури з іноземним елементом:
- Коли іноземна компанія співпрацює з ІТ-спеціалістами в Україні, що діють у якості фізичних осіб-підприємців;
- Коли іноземна компанія створює на території України представництво, яке у свою чергу, співпрацює з ІТ-спеціалістами;
- Коли разом з іноземною компанією, що здійснює свою діяльність за межами України, створюється в Україні юридична особа. Співпраця з ІТ-спеціалістами при такій моделі корпоративної структури здійснюється шляхом укладення договорів між іноземною компанією та ІТ-спеціалістами, або українська компанія може співпрацювати з ІТ-спеціалістами безпосередньо.
Було наголошено, що за певних умов, визначених Податковим кодексом України, при співпраці з ІТ-спеціалістами діяльність іноземної компанії може відповідати ознакам постійного представництва в Україні, що вимагає постановки на облік такої іноземної компанії у податкових органах України та сплати податку на прибуток в Україні.
Адвокат Ганна Урусова зауважила, що з 1 січня 2022 року діють правила контрольованих іноземних компанії (КІК), які вимагають від контролюючої особи – українського резидента:
- подання повідомлень щодо КІК;
- подання звітності щодо КІК;
- складання фінансової звітності та сплати податків з частини прибутку КІК;
- підготовки документації з трансфертного ціноутворення щодо КІК;
Окрім того, за правилами Податкового Кодексу України КІК підлягає контролю з боку податкових органів України.
У разі наявності у структурі іноземної компанії, що контролюється українськими резидентами, також доцільно звернути увагу на приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, згідно з якою країни-учасниці взяли на себе зобов’язання застосовувати стандарт відомий під назвою Common Reporting Standard або CRS. Відповідно до цієї угоди планується здійснювати автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки юридичних осіб, відкритих у країнах-учасницях. Очікується, що перший обмін даними за 2023 рік з компетентними органами юрисдикцій партнерів буде здійснено у вересні 2024 року.
Окремий блок був присвячений статусу ІТ-спеціаліста, що діє у якості працівника ІТ-компанії та у якості фізичної особи-підприємця.
При наявності певних ознак, відносини з ІТ-спеціалістом підприємцем можуть бути перекваліфіковані у трудові, що може потягнути застосування штрафних санкцій та нарахування податків ІТ-компанії.
У другій частині вебінару адвокат Джулія Корендюк розповіла про загальні засади режиму IP-box та особливості його застосування у різних країнах світу.
Режим Intellectual Property Box (IP Box) – це спеціальний пільговий режим, що дозволяє знизити податкове навантаження для компаній, які спеціалізуються на розробці патентів, програмного забезпечення та комп’ютерних програм, а також технічних рішень (корисні моделі, торгові марки, дизайн).
Режим IP Box застосовується різними країнами щодо прибутку, який отримується від використання певних об’єктів інтелектуальної власності (ІВ)
Протягом останніх декількох років законодавство країн ЄС в сфері надання пільгового режиму IP-box зазнало деяких змін та було адаптовано під вимоги Кроку № 5 плану BEPS, який декларує протидію шкідливим податковим практикам з урахуванням принципу прозорості.
Зокрема, було імплементовано так званий «нексусний підхід», який вимагає існування істотної присутності компанії в країні її реєстрації та дозволяє надавати пільги стосовно доходу, отриманому від ІВ, за умови, що існує прямий зв’язок між доходом та витратами від дослідницької і конструкторської діяльності платників податків, що сприяють цьому доходу.
В країнах Європи запроваджено дві моделі режиму IP-box:
Модель 1 – віднімається частина кваліфікованого доходу, а решта оподатковується за звичайною ставкою (наприклад, Кіпр 80% та 20%).
Модель 2 – передбачає спеціальну знижену ставку, яка застосовується до кваліфікованого доходу (наприклад, в Польщі, де ставка становить 5% проти стандартних 19%).
При цьому, застосовуються такі терміни:
- “Кваліфіковані активи”– перелік об’єктів IВ, прибуток від яких оподатковується на пільгових умовах;
- «Кваліфікований дохід» – дохід, отриманий від використання або реалізації прав на кваліфіковані активи з врахуванням кваліфікованих витрат;
- «Кваліфіковані витрати» – витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (R&D), понесені самою компанією, а також витрати на R&D, передані “непов’язаній стороні” в порядку аутсорсингу;
- «Додаткові витрати» – це найменше з двох значень:
- 30% від загального розміру “кваліфікованих витрат”; або
- витрати на придбання кваліфікованих активів + витрати на R&D, передані пов’язаній стороні в порядку аутсорсингу;
«Загальні витрати» – це сума кваліфікованих витрат + витрат на придбання кваліфікованих активів + витрат на НДДКР, які проводяться афілійованими особами.
Формула розрахунку
Кваліфіковані витрати + Додаткові витрати
Коефіцієнт Nexus = Загальні витрати
Кваліфікований дохід = Загальний дохід х Коефіцієнт Nexus
Коефіцієнт Nexus завжди буде 100%, якщо компанія створює об’єкти самотужки або за допомогою незалежних осіб.
Основна ідея формули полягає в тому, щоб перешкоджати масовій передачі існуючих IP активів у країни з IP-box режимами для мінімізації податків.
Таким чином, IP-box режим заохочує лише ті компанії, які самі створюють активи або замовляють їх розробку у незалежних підрядників.