доктор юридичних наук, доцент, керівник відділу аналітичної та правової роботи Великої Палати Верховного Суду Людмила Козловська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Йому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 189 КК (вимагання, вчинене в умовах воєнного стану), він перебуває під вартою.
Перша інстанція 12 серпня 2026 року призначила Шиману 5 років позбавлення волі, Кирилову — 4 роки і 3 місяці.
Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 3 ст. 406 КК як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості, вчинене групою осіб із застосуванням насильства та заподіянням тілесних ушкоджень.
Миронюк перебуває під вартою з листопада 2025 року, тобто вже 11 місяців. Сума, за якої він може вийти з СІЗО, тепер у п’ять разів менша за початкову.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просив визначити заставу в 10 млн грн і має намір оскаржити ухвалу в частині розміру застави
На ухвалу звернула увагу захисник Зінченка адвокат Діана Кара, яка вважає встановлене судом порушення підставою ставити питання про об’єктивність і неупередженість усього досудового розслідування.
Обвинувальний акт у цій справі надійшов до суду в грудні 2024 року, вироку немає, тож Труханов, як і решта обвинувачених, вважається невинуватим.
Це перший судовий процес щодо безпосередньої участі конкретної особи у вибухах.
Часу на виправлення небагато: положення, які Конституційний Суд уже визнав неконституційними, втрачають чинність 1 січня 2027 року.
Кваліфікація за ч. 4 ст. 369 КК є версією сторони обвинувачення, яку ще має оцінити суд.
За його словами, сейф знайшли вдома в родині його клієнта під час обшуку в іншому кримінальному провадженні, яке стосується земельних питань і не має відношення ні до «Карфагену», ні до працівників Офісу Генерального прокурора.
Це п’ятеро суддів першої інстанції — Олександр Дудченко, Микола Піка, Леся Скрекля, Олег Хамходера та Марта-Марія Яциніна — і суддя Апеляційної палати Микола Рубащенко.
Суд наголосив, що навіть за наявності закону, який дозволяє такий контроль, держава має довести його необхідність щодо конкретної особи.
Сам Шевчук припинення повноважень оскаржує.