25 травня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі № 761/39656/18 щодо колишнього керівника ДП «Адміністрація морських портів України» Андрія Амеліна та шести інших обвинувачених. Центральною подією засідання стали розгорнуті заперечення обвинуваченого Артема Раковича щодо допустимості цифрових доказів сторони обвинувачення — і ці заперечення є показовими для будь-якого провадження, де доказова база ґрунтується на електронних носіях.
Стаття 6 § 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод далі – «Конвенція») містить вимогу, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Про реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Справа у Вищому антикорупційному суді без підстав підсудності: адвокат Євгену Солодко — це пряме порушення статті 6 Конвенції.
Про право на свободу: стаття 5 ЄКПЛ у практиці ЄСПЛ розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Про судовий контроль на досудовій стадії розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Стаття 8 Конвенції захищає адвоката значно ширше, ніж більшість практиків усвідомлює в момент, коли слідчий переступає поріг офісу. ЄСПЛ послідовно і з 1992 року розвиває корпус практики, яка встановлює конкретні процесуальні гарантії — і так само конкретно карає за їх порушення.
4 травня 2026 року Європейський суд з прав людини опублікував комунікацію у справах «Бухтоярова проти України» (заява № 25851/23) та «Мисенко проти України» (заява № 30044/23).
Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду справу Петра Порошенка, адвокати подали ще дві скарги.
Про трудові спори з елементом дискримінації: національна практика vs стандарти ЄСПЛ та Європейської соціальної хартії розповіли Наталія Черевко — адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління та Валерія Долгоєр — адвокатка, членкиня Комітету з питань гендерної політики НААУ, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
5 травня 2026 року Європейський суд з прав людини застосував забезпечувальний захід за Правилом 39 Регламенту ЄСПЛ у справі «Dziurda та інші проти Польщі» (заява № 17392/26).
500 мільйонів, 425 мільйонів, 180 мільйонів — суми застав у резонансних провадженнях розглядаються з обранням запобіжних заходів Вищим антикорупційним судом не пов’язані з майновим станом підозрюваних. Це порушує і КПК, і практику ЄСПЛ. І це вже системний тренд.
Сьогодні «Схеми» (Радіо Свобода) повідомили: за Андрія Єрмака вже внесено понад 14,5 млн грн застави — і оприлюднили прізвища трьох вкладників, суми їхніх внесків та їхні зв’язки з підозрюваним. Джерело інформації — «правоохоронні органи». Ухвала ВАКС про запобіжний захід проголошена зранку. Захист ще не оскаржив її. Провадження триває. Питання просте: звідки журналісти знають те, що мало б залишатися в матеріалах справи?
У коментарі журналістам захисник висловив думку, що суд має відмовити в арешті Єрмака.
Конференція щодо взаємодії національних судів України та Європейського суду з прав людини, яка відбулася у квітні за участі керівництва Верховного Суду, Конституційного Суду, Вищої ради правосуддя та президента ЄСПЛ Маттіаса Гіюамара, на перший погляд може здатися подією суто для професійного юридичного середовища.
