Про реагування на заяви щодо фактів забороненого поводження з підозрюваним, свідком: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Права людини є однією з основоположних цінностей сучасного демократичного суспільства, а їх забезпечення – ключовим обов’язком держави. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на такі аспекти, як умови тримання підсудних у залі суду та їх транспортування до місця розгляду справи.
Про реагування адвокатами на неефективність досудового розслідування: практика ЄСПЛ та ВС розповіла заслужений юрист України, адвокат, доктор юридичних наук, професор, член НКР при ВС, член Ради комітету з питань кримінального права та процесу НААУ Ірина Гловюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Тернопільської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Суддя наголосив, що цей принцип закріплений як одна з основних засад господарського судочинства, однак його зміст безпосередньо не розкритий у процесуальному законодавстві, що зумовлює необхідність звернення до міжнародних стандартів і практики Європейського суду з прав людини.
Він зазначив, що упродовж 2018–2026 років Велика Палата ВС переглянула значну кількість судових рішень у господарських справах за заявами осіб на підставі рішень ЄСПЛ, які впливають на застосування господарського процесуального законодавства.
В Україні особу з психічними розладами, визнану недієздатною, можна фактично ізолювати в психоневрологічному інтернаті без належного судового контролю і без реального механізму оскарження такого обмеження свободи.
Україна має одне з найпрогресивніших законодавств у Європі щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини та врахування його практики в діяльності національних судів.
Справа дійшла до Великої Палати Верховного Суду, яка у вересні 2025 року поставила остаточну крапку на національному рівні – Указ Президента України залишили чинним.
Про порядок та процедуру подачі заяви до Європейського Суду з прав людини розповів адвокат, доктор філософії в галузі права (PhD), доцент кафедри міжнародного та європейського права ХУУП імені Леоніда Юзькова Андрій Іваницький під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Владислав Шипович розглянув загальні підходи та принципи, що ЄСПЛ використовує при застосуванні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Про ключові правові позиції Верховного Суду у спадкових спорах розповіла вкандидат юридичних наук, керівник сектору аналітичної допомоги суддям Великої Палати Верховного Суду під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Спікер наголосив, що в основі національної практики лежать підходи Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до рішень Суду, особа не може вважатися психічно хворою без належної об’єктивної медичної експертизи, а примусове тримання в психіатричному закладі має бути обґрунтоване тяжкістю розладу та необхідністю такого заходу.
Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду позов п’ятого президента України Петра Порошенка щодо оскарження, за його словами, незаконно запроваджених санкцій.
Про обшук: плановий або невідкладний розповіла суддя Заводського районного суду міста Кам’янського, к.ю.н. Софія Данилів під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Про розумні строки розгляду справи судом: критерії ЄСПЛ та національна практика розповіла суддя-спікер Володарського районного суду Київської області (з 2016 р.), викладач (тренер) Національної школи суддів України (з 2021 р.) Людмила Макаренко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
