Про електронні докази у трудових спорах розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками електронні докази у трудових спорах, а саме:
- 1. Поняття та види електронних доказів.
- 2. Електронне листування.
- 3. Роздруківки інтернет-сторінок (вебсторінок).
- 4. Записи відеоспостереження.
- 5. Практика ЄСПЛ.
У рамках характеристики електронних доказів у трудових спорах акцентовано на наступному:
1. Поняття та види електронних доказів
Електронні докази є самостійним видом доказів, які містять інформацію в цифровій формі та можуть підтверджувати обставини, що мають значення для вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 наголосила, що поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ передбачає наявність установлених реквізитів, зокрема електронного підпису, тоді як електронний доказ охоплює будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для справи. До таких доказів належать повідомлення електронної пошти, повідомлення у месенджерах, файли, аудіо- та відеозаписи тощо.
Як різновиди електронних доказів розглядаються:
- електронне листування;
- повідомлення у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp);
- роздруківки вебсторінок;
- аудіозаписи;
- записи камер відеоспостереження;
- електронні документи та файли.
Верховний Суд також зазначив, що повідомлення, відправлені електронною поштою або через месенджери, підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до принципу внутрішнього переконання суду.
2. Електронне листування
Електронне листування є одним із найпоширеніших електронних доказів у трудових спорах.
Основною умовою його допустимості є можливість встановити:
- учасників листування;
- зміст повідомлень;
- дату та час надсилання;
- зв’язок листування зі спірними правовідносинами.
Практика Верховного Суду:
● Справа № 916/3027/21, постанова ВП ВС від 21.06.2023:
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що електронне листування може використовуватися як доказ лише тоді, коли суд має можливість встановити автора повідомлень та їх зміст. Питання належності та допустимості такого доказу вирішується індивідуально у кожній справі.
● Справа № 953/3338/23, постанова ВС від 29.01.2025:
Суд визнав належним повідомлення працівника через Telegram про відновлення дії трудового договору та необхідність приступити до роботи, оскільки:
- сторони раніше використовували цей спосіб комунікації;
- повідомлення було направлено у встановлені строки;
- працівник фактично отримав інформацію.
● Справа № 538/2401/23, постанова ВС від 04.06.2025:
Верховний Суд підтвердив, що:
- відсутність електронного підпису не робить електронний доказ недопустимим;
- роздруківки електронних листів є паперовими копіями електронних доказів;
- подання електронних доказів у паперовій формі саме по собі не позбавляє їх доказового значення.
Справа щодо повідомлення через Viber:
Суд визнав скріншоти Viber-листування належними та допустимими доказами, оскільки:
- номер телефону збігався з номером працівника;
- повідомлення стосувалися трудових відносин;
- працівник фактично ознайомився з наказом про звільнення.
При цьому Верховний Суд підкреслив, що відсутність домовленості про використання месенджера не має вирішального значення, якщо роботодавець довів фактичне доведення інформації до працівника.
3. Роздруківки інтернет-сторінок (вебсторінок)
Вебсторінки є електронними документами, які можуть містити відомості про обставини справи.
Разом з тим проста роздруківка вебсторінки не завжди є належним доказом.
● Постанова Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 587/2051/18:
Верховний Суд зазначив, що:
- роздруківки вебсторінок є паперовим відображенням електронного документа;
- самі по собі вони не можуть вважатися доказом;
- доказового значення вони набувають лише тоді, коли виготовлені, видані та засвідчені власником ресурсу або провайдером.
Суд також наголосив, що вебсторінки можуть бути досліджені безпосередньо за місцем їх знаходження шляхом огляду відповідного інтернет-ресурсу із фіксацією процесуальних дій у протоколі судового засідання.
● Постанова Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 264/949/19:
Якщо сторона ставить під сумнів відповідність паперової копії оригіналу електронного доказу, суд повинен дослідити оригінал такого доказу.
Отже, для використання вебсторінок як доказів необхідно:
- забезпечити автентичність інформації;
- підтвердити джерело походження;
- за потреби надати суду доступ до оригінального ресурсу;
- усунути сумніви щодо відповідності копії оригіналу.
4. Записи відеоспостереження
Відеозаписи є електронними доказами, які широко використовуються у трудових спорах.
За допомогою записів камер відеоспостереження можуть підтверджуватися:
- присутність або відсутність працівника на роботі;
- виконання чи невиконання трудових обов’язків;
- порушення трудової дисципліни;
- порушення правил безпеки;
- конфлікти між працівниками;
- завдання шкоди майну роботодавця.
Практичні вимоги до допустимості відеозаписів:
Відеозапис повинен бути отриманий законно та з дотриманням права на приватність працівників. Необхідно забезпечити збереження оригінального файлу та метаданих, а також документально підтвердити процес отримання і зберігання запису. Суд оцінює чіткість запису, час, місце та його достовірність.
Для належності та допустимості відеозапису роботодавцю доцільно забезпечити:
- Наявність наказу про організацію відеоспостереження.
- Відображення системи відеоспостереження у Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
- Розміщення попереджувальних табличок.
- Отримання письмової згоди працівника на обробку персональних даних.
- Ознайомлення персоналу з положеннями про захист персональних даних.
- Недопущення встановлення камер у кімнатах відпочинку та туалетних кімнатах.
5. Практика ЄСПЛ
Практика ЄСПЛ щодо електронних доказів у трудових відносинах базується насамперед на статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя, житла та кореспонденції.
ЄСПЛ виходить із того, що будь-який контроль роботодавця за працівником, моніторинг його комунікацій чи використання електронних доказів повинен:
- бути передбаченим законом;
- переслідувати легітимну мету;
- бути необхідним у демократичному суспільстві;
- відповідати принципу пропорційності.
Розглядали справу Köpke v. Germany, яка стосується використання прихованого відеоспостереження за працівником у трудових відносинах та оцінки балансу між правом працівника на приватність і правом роботодавця захищати свої майнові інтереси.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.