Про звільнення за результатами службового розслідування розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками звільнення за результатами службового розслідування, а саме:

• 1. Підстави звільнення після службового розслідування.
• 2. Систематичне невиконання трудових обов’язків п.3 ч.1 ст .40 КЗпП.
• 3. Прогул п.4 частини 1 ст.40 КЗпП.
• 4. Вчинення розкрадання п. 8 частини 1 ст. 40 КЗпП України.
• 5. Одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП.
• 6. Втрата довіри п.2 частини першої ст.41 КЗпП.
• 7. Аморальний проступок п.3 частини першої ст.41 КЗпП.
• 8. Релевантна судова практика 2025 – 2026 років.

У рамках характеристики звільнення за результатами службового розслідування акцентовано на наступному:

1. Підстави звільнення після службового розслідування

Службове розслідування є процедурною передумовою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. За його результатами роботодавець може застосувати підстави, передбачені ст. 40 та 41 КЗпП України.

Основні підстави:

• систематичне невиконання трудових обов’язків (п.3 ст.40);
• прогул (п.4 ст.40);
• поява у стані сп’яніння (п.7 ст.40);
• розкрадання майна (п.8 ст.40);
• невідповідність займаній посаді;
• одноразове грубе порушення (ст.41);
• втрата довіри;
• аморальний проступок.

Процедурні вимоги (ключові):

1. Фіксація факту порушення (акти, доповідні, пояснення).
2. Проведення службового розслідування.
3. Обов’язкове витребування письмових пояснень працівника.
4. Дотримання строків:
   1. 1 місяць з дня виявлення;
   1. не пізніше 6 місяців з дня вчинення.
5. Видання наказу з чітким формулюванням підстави.

Судова практика:

• Постанови ВС від 25.06.2024 та 08.05.2024: роботодавець зобов’язаний довести правомірність звільнення.
• ВП ВС від 18.03.2020 №129/1033/13-ц: застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів».

2. Систематичне невиконання трудових обов’язків (п.3 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Це повторне винне порушення трудових обов’язків, яке:

• вчинене без поважних причин;
• має місце після застосування дисциплінарного стягнення.

Обов’язкові елементи:

1. Порушення конкретних трудових обов’язків.
2. Вина працівника (умисел або необережність).
3. Систематичність (повторність).
4. Наявність чинного дисциплінарного стягнення.
5. Дотримання строків притягнення.

Важливі акценти:

• Якщо попереднє стягнення погашене — систематичності немає.
• Потрібно довести новий факт порушення після стягнення.

Судова практика:

• ВС від 04.03.2026 №691/1136/24 — визначено сукупність умов систематичності.
• ВП ВС від 23.09.2020 та ВС від 21.01.2026 №359/8573/20 — обов’язкова повторність.
• ВС від 24.02.2026 №686/1741/23 — відсутність нового порушення → звільнення незаконне.

3. Прогул (п.4 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Прогул — це:

• відсутність на роботі понад 3 години протягом робочого дня;
• без поважних причин.

Що має довести роботодавець:

1. Факт відсутності (акти, табелі, свідки).
2. Тривалість відсутності.
3. Відсутність поважних причин.
4. Вину працівника.

Поважні причини (за підходом практики):

• хвороба;
• форс-мажор;
• затримання органами влади тощо.

Особливість:

Неналежне оформлення акту про відсутність — підстава для скасування звільнення.

4. Вчинення розкрадання (п.8 ч.1 ст.40 КЗпП)

Сутність:

Підстава застосовується у разі вчинення розкрадання майна роботодавця (включно з дрібним).

Ключова умова:

Факт розкрадання має бути встановлений:

• обвинувальним вироком суду, або
• постановою компетентного органу.

Без такого рішення звільнення є незаконним незалежно від внутрішніх доказів роботодавця.

5. Одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівником (п.1 ч.1 ст.41 КЗпП)

Застосовується лише до спеціальних суб’єктів:

• керівник;
  • заступники;
  • головний бухгалтер тощо.

Ознаки:

1. Одноразовість.
2. Грубість порушення.
3. Вина.
4. Наявність повноважного рішення.

Критерії «грубості»:

• значні негативні наслідки;
• потенційна шкода;
• характер обов’язків;
• форма вини (умисел).

Судова практика:

• ВС від 19.02.2026 №760/33475/18 — навіть без фактичних наслідків можливе звільнення при наявності умислу.
• ВС від 04.06.2025 №757/13201/24-ц — грубість оцінюється індивідуально.

6. Втрата довіри (п.2 ч.1 ст.41 КЗпП)

Сфера застосування:

Лише до працівників, які безпосередньо обслуговують матеріальні або грошові цінності.

Умови:

1. Наявність доступу до цінностей.
2. Вчинення винних дій.
3. Втрата довіри як наслідок.

Важливо:

• не обов’язково має бути шкода;
• достатньо створення ризику або порушення правил обігу цінностей.

7. Аморальний проступок (п.3 ч.1 ст.41 КЗпП)

Суб’єкт:

Працівники, які виконують виховні функції:

• педагоги;
• вихователі;
• інші аналогічні категорії.

Сутність:

Аморальний проступок — це:

• поведінка, що суперечить моральним засадам суспільства;
• несумісна з продовженням роботи.

Критерії:

• характер проступку;
• суспільна оцінка;
• вплив на авторитет працівника.

8. Релевантна судова практика (2025–2026)

Ключові рішення:

• 09.01.2026 №751/4083/24: електронні докази (скріншоти) є допустимими.
• 04.03.2026 №691/1136/24: визначено критерії систематичності.
• 18.02.2026 №679/1660/23: відсутність медичного висновку — незаконність звільнення.
• 24.02.2026 №686/1741/23: недоведеність порушення — поновлення працівника.
• 08.04.2026 №711/4219/23: суд оцінює всі докази у сукупності.
• 19.02.2026 №760/33475/18: критерії грубого порушення.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.