Про матеріальну відповідальність працівників адвокат Наталія Черевко

Про матеріальну відповідальність працівників розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками матеріальну відповідальність працівників, а саме:

• 1. Порядок дій при притягненні до матеріальної відповідальності.
• 2. Умови повної матеріальної відповідальності працівників.
• 3. Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
• 4. Повна індивідуальна відповідальність.
• 5. Порядок відшкодування шкоди.
• 6. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
• 7. Підвищена відповідальність.
• 8. Обмежена матеріальна відповідальність.
• 9. Матеріальна відповідальність керівників.
• 10. Матеріальна відповідальність у практиці ЄСПЛ.

У рамках характеристики матеріальної відповідальності працівників акцентовано на наступному:

1. Порядок дій при притягненні до матеріальної відповідальності

Порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності складається з кількох послідовних етапів.

1. Виявлення шкоди.

Фіксується факт прямої дійсної шкоди, зокрема:

• надмірні бюджетні витрати;
• втрата майна;
• штрафи або компенсації, сплачені через дії чи бездіяльність працівника.

Шкода повинна бути реальною і підтвердженою документально (платіжні доручення, рішення суду, акти перевірок, інвентаризаційні відомості тощо). 

2. Проведення перевірки або службового розслідування.

Створюється комісія або уповноважений орган, який встановлює:

• винну особу;
• порушення (дія або бездіяльність);
• причинний зв’язок між порушенням і шкодою;
• форму вини (умисел або необережність). 

3. Визначення обсягу шкоди.

Розраховується розмір збитків і визначається вид відповідальності:

• обмежена — як правило в межах середнього місячного заробітку;
• повна — у випадках, передбачених законом (умисел, сп’яніння, злочин, розкрадання тощо). 

4. Надання пояснень працівником.

Працівнику надається можливість подати письмові пояснення.

5. Прийняття рішення.

Видається наказ (розпорядження) про притягнення до матеріальної відповідальності не пізніше 2 тижнів з дня виявлення шкоди.

У наказі зазначаються:

• особа,
• розмір шкоди,
• вид відповідальності,
• підстави. 

6. Добровільне відшкодування шкоди.

Може відбуватися:

• внесенням коштів;
• письмовою згодою на утримання із зарплати.

Стягнення проводиться не раніше 7 днів після повідомлення працівника, а загальний розмір відрахувань із зарплати не може перевищувати 20%. 

7. Звернення до суду.

Роботодавець може звернутися до суду протягом 1 року з дня виявлення шкоди.

При розгляді суд перевіряє:

• наявність реальної шкоди;
• причинний зв’язок;
• правильність виду відповідальності;
• дотримання процедури.

Обов’язок доказування покладається на роботодавця. 

2. Умови повної матеріальної відповідальності працівників

Повна матеріальна відповідальність передбачена ст. 134 КЗпП і настає у таких випадках:

1. Між працівником і роботодавцем укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.
2. Майно одержано під звіт за разовою довіреністю.
3. Шкоди завдано діями, що мають ознаки кримінального правопорушення.
4. Шкоди завдано працівником у стані сп’яніння.
5. Шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або псуванням матеріалів, інструментів, спецодягу та інших предметів.
6. Закон прямо покладає на працівника повну відповідальність.
7. Шкода заподіяна не під час виконання трудових обов’язків.
8. Службова особа винна в незаконному звільненні або переведенні працівника.
9. Керівник винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад місяць.
10. Недостача або пошкодження обладнання, наданого для дистанційної чи надомної роботи. 

3. Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність

Згідно зі ст. 135-1 КЗпП, письмовий договір може бути укладений, якщо:

1. Працівник досяг 18 років.
2. Його робота безпосередньо пов’язана із:
   1. зберіганням,
   1. обробкою,
   1. продажем,
   1. перевезенням,
   1. використанням переданих йому цінностей.
3. Працівник працює дистанційно або надомно і використовує обладнання роботодавця. 

Перелік посад і робіт визначений Постановою Держкомпраці СРСР №447/24 (1977 р.), яка залишається чинною в Україні. 

До таких посад належать, зокрема:

• касири;
• завідувачі складів;
• комірники;
• завідувачі магазинів;
• товарознавці;
• експедитори;
• агенти з постачання. 

4. Повна індивідуальна відповідальність

Матеріально відповідальні особи — це працівники, з якими укладено письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 

Важливо, що:

• назва посади має відповідати Переліку №447/24;
• якщо посада або робота не входить до цього переліку — договір не має юридичної сили. 

Судова практика:

1. Постанова Харківського апеляційного суду від 31.07.2024 у справі №626/1067/23. Суд зазначив, що під цінностями слід розуміти товари або запаси, а не обладнання, за допомогою якого працівник виконує роботу. 
2. Постанова Львівського апеляційного суду від 07.03.2024 у справі №943/2148/21. Суд встановив, що посада водія не входить до Переліку №447/24, тому договір про повну матеріальну відповідальність не може бути підставою для стягнення шкоди у повному розмірі. 
3. Постанова Верховного Суду від 29.01.2018 у справі №743/1641/15-ц. Суд підтвердив, що якщо посада працівника не передбачена Переліком №447/24, він не може нести повну матеріальну відповідальність за договором. 

5. Порядок відшкодування шкоди

Шкода може бути відшкодована:

1. Добровільно:
   1. шляхом внесення коштів;
   1. шляхом утримання із зарплати за письмовою згодою працівника. 
2. У судовому порядку роботодавець може звернутися до суду протягом 1 року з дня виявлення шкоди. 

Суд при визначенні розміру відшкодування враховує:

• ступінь вини працівника;
• обставини, за яких заподіяно шкоду;
• майновий стан працівника. 

Суд може зменшити розмір відшкодування, якщо шкода сталася не лише з вини працівника. 

6. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність

Колективна відповідальність застосовується, якщо:

1. Робота виконується спільно кількома працівниками.
2. Неможливо розмежувати відповідальність між працівниками.
3. Вона запроваджується лише для робіт, визначених спеціальним переліком. 

Встановлюється:

• власником або уповноваженим органом;
• за погодженням із профспілкою. 

Відповідальність членів бригади:

• часткова, а не солідарна;
• розподіляється пропорційно тарифній ставці та фактично відпрацьованому часу. 

Судова практика:

1. Постанова Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №204/5569/16-ц. Суд зазначив, що при покладенні матеріальної відповідальності необхідно встановити:
   1. наявність прямої шкоди;
   1. неправомірні дії працівника;
   1. його вину;
   1. умови збереження майна. 
2. Постанова Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №287/354/14-ц. Солідарна відповідальність можлива лише за умови, що шкода заподіяна спільними умисними діями кількох осіб. 

7. Підвищена відповідальність

Підвищена матеріальна відповідальність полягає у відшкодуванні шкоди у повному розмірі, коли це прямо передбачено законом (ст. 134 КЗпП). 

До таких випадків належать:

• умисне знищення або пошкодження майна;
• заподіяння шкоди у стані сп’яніння;
• вчинення злочину;
• недостача матеріальних цінностей;
• інші випадки, передбачені законодавством. 

8. Обмежена матеріальна відповідальність

Обмежена матеріальна відповідальність означає, що працівник відшкодовує шкоду в межах середнього місячного заробітку. 

Це загальне правило матеріальної відповідальності працівників, яке застосовується, якщо відсутні підстави для повної відповідальності.

9. Матеріальна відповідальність керівників

Керівники можуть нести повну матеріальну відповідальність, якщо:

• винні у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць;
• це спричинило виплату компенсацій за порушення строків виплати зарплати. 

При цьому:

• директор не входить до Переліку №447/24, тому з ним не укладається договір про повну матеріальну відповідальність за ст. 135-1 КЗпП. 

Судова практика:

• Постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №663/1169/20. Суд розглядав питання матеріальної відповідальності керівника за незаконне звільнення працівника. 

10. Матеріальна відповідальність у практиці ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини не використовує термін «матеріальна відповідальність» у значенні трудового права.

Проте відповідно до ст. 41 Конвенції Суд може присудити справедливу компенсацію (just satisfaction). 

Це проявляється у:

• компенсації матеріальної шкоди (pecuniary damage);
• компенсації нематеріальної шкоди (non-pecuniary damage). 

Суд враховує:

• наявність шкоди;
• причинний зв’язок;
• дії або бездіяльність державного органу;
• порушення прав, гарантованих Конвенцією. 

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.