Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач зосередила увагу на судовому тлумаченні як ключовому механізмі забезпечення правової визначеності.
Про це повідомляє Судова влада.
Ця проблема, зауважила вона, має фундаментальне значення як для теорії права, так і для практики правозастосування, адже безпосередньо пов’язана з довірою до судової влади, стабільністю правового регулювання та передбачуваністю юридичних наслідків. Водночас Лариса Рогач підкреслила, що досягнення абсолютної правової визначеності є неможливим через багатозначність юридичної мови й динамічний розвиток суспільних відносин.
Розкриваючи природу тлумачення, голова КГС ВС зазначила, що право не обмежується текстом закону, бо закон діє саме так, як його «здійснюють», тобто як і наскільки його буде дотримано (право як «закон у дії»). У цьому контексті вона акцентувала, що норму права не слід зводити лише до її словесної форми, оскільки її зміст формується також через тлумачення. Суди, особливо на рівні найвищої інстанції, мають значний рівень дискреції у процесі інтерпретації норм, і така дискреція є настільки широкою, що простягається навіть до тлумачення contra legem. Так, за словами спікерки, ВС сформулював висновок про те, що для досягнення цілей розумного і справедливого тлумачення суд має широкі повноваження, включаючи повноваження тлумачити закон у виключних випадках contra legem, тобто проти букви закону, але відповідно до духу закону або права загалом.
Окрему увагу вона приділила концепції «розумного законодавця», яка є складовою динамічного підходу до тлумачення. За цим підходом суд має орієнтуватися не лише на наміри законодавця, який ухвалив закон в минулому, а й на те, як відповідну норму міг би розуміти уявний розумний законодавець у сучасних умовах. Ця концепція є складовою динамічного підходу до тлумачення норм: тлумачення може з часом змінюватися, адже юридичні приписи не завжди встигають за розвитком суспільних відносин.
Очільниця КГС ВС зауважила, що тлумачення не може бути зведене до формалізованого алгоритму і має здійснюватися комплексно, із застосуванням різних способів інтерпретації. Вона звернула увагу на практику Великої Палати ВС, яка наголошує на необхідності системного підходу до тлумачення законодавства – з урахуванням взаємозв’язку норм, правової природи відносин та розумних цілей правового регулювання.
Ілюструючи ці підходи, Лариса Рогач навела практику об’єднаної палати КГС ВС у справі № 922/3456/23. Суд, застосовуючи телеологічний спосіб тлумачення з урахуванням принципів справедливості та розумності, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дійшов висновку, що санкція, передбачена ч. 3 ст. 228 ЦК України, має виключний характер і може застосовуватися лише за умови дотримання критеріїв пропорційності, визначених практикою ЄСПЛ. Узагальнюючи, голова КГС ВС наголосила, що саме комплексне тлумачення норм права забезпечує не формальну, а змістовну правову визначеність, яка відповідає сучасним вимогам правової держави.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.