Фактично суд перевірив не те питання, яке порушував захисник.
АНАЛІТИКА
Конституційний Суд у рішенні від 21.07.2026 №9-р(ІІ)/2026 сформулював новий підхід щодо розуміння застави для дотримання гарантій права на свободу та особисту недоторканність.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.07.2026 у справі №727/6125/23, провадження №14-76цс25
Суд визнав цю норму конституційною, водночас сформулювавши вимоги до її застосування (індивідуалізація розміру застави, урахування майнового стану, доходів, утриманців, доступності активів)
Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі №380/16046/24, провадження №А/857/3154/25.
Зміна правової кваліфікації допускається, якщо це покращує становище особи або не погіршує його (за умови доведеності нового обвинувачення в рамках тих самих фактичних обставин)
Стаття 2 Кримінального процесуального кодексу України серед завдань кримінального провадження називає забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду і застосування до кожного учасника належної правової процедури.
Матеріал підготовлено у співавторстві з провідним українським адвокатом Артуром Габрієляном у межах підготовки до Форуму з кримінального права та процесу імені Й.Л. Бронза, який відбудеться 21 серпня 2026 року в Одесі. Стаття пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
Прокурора обвинувачували за незакінченим замахом на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах (частина третя статті 15, частина четверта статті 190 КК України) та за підбурюванням до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (частина четверта статті 27, частина третя статті 369 КК України).
Стаття є третьою частиною циклу про провокацію злочину і пропонується для широкого обговорення серед колег та вироблення спільної позиції щодо порушених у ній питань.
постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 990/521/25
Матеріал підготовлено на основі наукової статті Ірини Вячеславівни Гловюк, докторки юридичних наук, професорки, Заслуженої юристки України, професорки кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ
1. Предмет аналізу Вищий антикорупційний суд вироком від 20.07.2026 у кримінальному провадженні № 52025000000000196 виправдав адвоката (у тексті вироку — ОСОБА_4) за обвинуваченням у закінченому замаху на підбурення судді до одержання неправомірної вигоди (частина друга […]
предметний розбір обставин, що визначають правову і практичну необґрунтованість цієї вимоги: від прямої законодавчої заборони до задокументованих фактів обстрілів адвокатських установ.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без задоволення касаційну скаргу військовозобов’язаного, який намагався отримати судове рішення про самостійне виховання дитини в умовах відсутності реального спору між батьками.