1. Предмет аналізу
Матеріал підготовлено на основі наукової статті Ірини Вячеславівни Гловюк, докторки юридичних наук, професорки, Заслуженої юристки України, професорки кафедри кримінального процесу та криміналістики Одеського державного університету внутрішніх справ, «Зупинення судового провадження через проходження військової служби за призовом під час мобілізації: судове тлумачення» (Держава та регіони. Серія: Право. 2026. № 1 (91). С. 88–95, DOI: 10.32782/1813-338X-2026.1.12). Стаття аналізує розбіжну судову практику застосування статті 335 КПК України та нового пункту 20-10 Розділу ХІ КПК України, запровадженого спеціально для корупційних проваджень.
Нижче — не переказ статті, а практичний розбір для адвокатської діяльності: які підходи існують у судовій практиці, у чому їх відмінність, і що це означає для захисту клієнта, мобілізованого під час кримінального провадження.
2. Загальне правило статті 335 КПК України: дві протилежні лінії практики
Чинна редакція частини першої статті 335 КПК України (у редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX) передбачає, що в разі призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. Буквальне формулювання («суд зупиняє») не містить умов чи застережень — на відміну, наприклад, від підстави, пов’язаної з тяжкою психічною чи іншою хворобою, яка прямо пов’язується з неможливістю участі особи в провадженні.
Стаття виділяє два протилежні підходи, що склалися в судовій практиці.
Перший підхід (імперативний): факт призову є безумовною і безальтернативною підставою для зупинення, яка не потребує додаткової оцінки судом можливості обвинуваченого брати участь у засіданнях. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформулювала цю позицію так: зупинення пов’язане з виконанням конституційного обов’язку захисту Вітчизни, і саме перебування обвинуваченого на військовій службі під час воєнного стану є підставою для зупинення — незалежно від того, чи справді це перешкоджає участі в засіданнях. Ця позиція узгоджується з буквальним тлумаченням норми: якщо законодавець хотів би надати суду дискрецію, формулювання було б «суд може зупинити», а не «суд зупиняє».
Другий підхід (дискреційний): попри імперативне формулювання, суди на практиці оцінюють, чи справді мобілізація перешкоджає участі обвинуваченого в засіданнях — з урахуванням роду військ, характеру службових обов’язків, місця дислокації, посади обвинуваченого та фактичної можливості брати участь у режимі відеоконференції. У наведених у статті прикладах суди відмовляли в зупиненні, коли встановлювали, що обвинувачений (наприклад, старший офіцер юридичної служби у званні майора юстиції) фактично продовжував брати участь у засіданнях дистанційно і не перебував у зоні бойових дій. Цей підхід мотивується необхідністю дотримання розумних строків кримінального провадження та запобігання зловживанню інститутом зупинення для уникнення відповідальності.
Авторка статті прямо зазначає: другий підхід, попри його практичну поширеність, не узгоджується з буквальним і граматичним тлумаченням чинної редакції статті 335 КПК України, яка сформульована як імперативна норма без умови про оцінку можливості участі. Розбіжність практики, на її переконання, свідчить не про правомірність альтернативного тлумачення, а про потребу законодавчих змін до самої норми.
3. Спеціальний режим для тяжких і особливо тяжких корупційних правопорушень (пункт 20-10 Розділу ХІ КПК України)
Законом України від 17.06.2025 № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» Розділ ХІ КПК України доповнено пунктом 20-10, який запроваджує окремий, принципово інший режим — виключно для обвинувачених у тяжкому та/або особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні, призваних для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятих на військову службу за контрактом.
Для цієї категорії справ зупинення провадження: (1) не є обов’язком суду, а дискреційним повноваженням («може зупинятися»); (2) допускається виключно за наявності обставин, що свідчать про фактичну неможливість участі особи в судовому провадженні, у тому числі в режимі відеоконференції, у зв’язку з безпосередньою участю в заходах, необхідних для забезпечення оборони України; (3) ці обставини встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей (як правило — офіційних відповідей командування військової частини); (4) провадження, зупинене раніше за загальною підставою статті 335 КПК України, може бути поновлено судом за клопотанням сторони або за власною ініціативою в разі встановлення, що особа перестала брати безпосередню участь у заходах з оборони і може брати участь у провадженні.
Авторка звертає увагу на важливий момент юридичної техніки: законодавець фактично визнав проблему недобросовісного використання інституту зупинення (посилаючись, зокрема, на публічні дані прокуратури про випадки мобілізації обвинувачених у корупції для уникнення відповідальності), однак вирішив її вибірково — лише для однієї категорії злочинів, і без зміни самої статті 335 КПК України, яка залишається імперативною для решти категорій справ. Положення про можливість поновлення раніше зупиненого провадження також викликає питання щодо зворотної дії закону в часі.
4. Практика ВАКС за пунктом 20-10: критерії поновлення і відмови
Наведена в статті практика Вищого антикорупційного суду ілюструє, які обставини визнаються (і не визнаються) достатніми для поновлення провадження за пунктом 20-10:
Провадження поновлювалося, коли: виконання обов’язків за штатною посадою не перешкоджає участі в засіданнях; не встановлено достатніх підстав, які свідчили б про неможливість участі; графік служби особи передбачає вихідні дні та відпустки, у які можлива участь у відеоконференції з власних технічних засобів (за відповідним листом командування).
У задоволенні клопотання про зупинення відмовлено не було — навпаки, ВАКС визнавав неможливість участі і зупиняв провадження, коли отримував офіційне підтвердження командування про направлення особи до району активних бойових дій (наприклад, до населеного пункту, де ведуться активні бойові дії) без можливості забезпечити навіть дистанційну участь. У поновленні раніше зупиненого провадження ВАКС відмовляв, коли тимчасово виконуючий обов’язки командира підтверджував, що обвинувачений продовжує виконувати службові обов’язки із забезпечення оборони держави, що унеможливлює його участь, у тому числі з використанням технічних засобів, а сторона обвинувачення не надала доказів протилежного.
5. Практичні висновки для захисту
Для адвокатів, які здійснюють захист клієнта, мобілізованого під час кримінального провадження, зі статті випливають такі практичні орієнтири.
По-перше, для клієнтів, обвинувачених у злочинах, що не належать до тяжких/особливо тяжких корупційних, застосовується загальна стаття 335 КПК України, щодо якої практика розділена: частина судів застосовує її як імперативну підставу без додаткової оцінки, інша частина — оцінює реальну можливість участі. У зверненні з клопотанням про зупинення варто враховувати обидва підходи і, за можливості, готувати докази реальної неможливості участі (місце дислокації, характер завдань, відсутність технічної можливості для відеоконференції) навіть тоді, коли формально достатньо самого факту призову — це підвищує стійкість клопотання до заперечень другої сторони, яка апелюватиме до дискреційного підходу.
По-друге, для клієнтів, обвинувачених у тяжкому чи особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні і призваних за мобілізацією чи прийнятих на службу за контрактом, застосовується виключно пункт 20-10 Розділу ХІ КПК України: зупинення можливе лише за доведеної судом фактичної неможливості участі, у тому числі дистанційної, у зв’язку з безпосередньою участю в заходах з оборони. Це означає, що до заявлення клопотання захисту слід заздалегідь забезпечити отримання офіційного підтвердження командування військової частини про характер завдань, місце дислокації та відсутність технічної можливості участі в режимі відеоконференції — без такого документального підтвердження клопотання, найімовірніше, буде відхилено.
По-третє, слід ураховувати ризик поновлення вже зупиненого провадження за ініціативою суду в разі, якщо обставини зміняться (звільнення з військової служби, переведення в частину з можливістю дистанційної участі) — сторона захисту має відстежувати ці зміни та бути готовою або надати нові докази неможливості участі, або, за потреби, самостійно ініціювати відповідні процесуальні дії.
6. Довідково
Стаття 335 Кримінального процесуального кодексу України в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану». Пункт 20-10 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, введений Законом України від 17.06.2025 № 4496-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення». Стаття 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо заборони комплектування Збройних Сил України особами, обвинуваченими у тяжких/особливо тяжких корупційних злочинах, провадження щодо яких перебуває на стадії судового розгляду).
Джерело: Гловюк І. В. Зупинення судового провадження через проходження військової служби за призовом під час мобілізації: судове тлумачення. Держава та регіони. Серія: Право. 2026. № 1 (91). С. 88–95. DOI: https://doi.org/10.32782/1813-338X-2026.1.12 (law.stateandregions.zp.ua).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.