Про судовий контроль на досудовому розслідуванні: актуальні питання статті 303 КПК України розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками судовий контроль на досудовому розслідуванні, а саме:
- 1. Заборона втручання в дискреційні повноваження
- 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора за статтею 303 КПК України: вимоги до скарги
- 3. Скарги за п.1 ч.1 ст.303 КПК України: не внесення відомостей до ЄРДР /практика Верховного Суду
- 4. Відмова у визнанні потерпілим: повноваження слідчого судді
- 5. Тимчасово вилучене майно: межі повноважень слідчого судді
- 6. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді
- 7. Роз’яснення ухвал слідчого судді
У рамках характеристики судового контролю на досудовому розслідуванні акцентовано на наступному:
1. Заборона втручання в дискреційні повноваження
Під час здійснення судового контролю слідчий суддя може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов’язувати вчиняти певні дії, передбачені КПК України, проте не повинен втручатися в їхню процесуальну діяльність. На етапі досудового розслідування слідчий суддя не виконує функції слідчого, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб. Він позбавлений змоги надавати вказівку щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, оскільки слідчий є самостійним у своїй діяльності (Постанова ВС від 01.12.2022 у справі №522/7836/21).
Різна правова природа «рішень» і «дій» (ч. 2 ст. 307 КПК):
- При оскарженні дії або бездіяльності слідчий суддя має повноваження зобов’язати припинити дію або здійснити її, але не може скасувати дію, яка вже відбулася.
- Стосовно оскаржуваних рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має права зобов’язувати прийняти процесуальне рішення. Визначаючи, яке саме рішення необхідно прийняти, суддя фактично бере участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі (ч. 3 ст. 22 КПК).
Практика Верховного Суду щодо перевищення повноважень:
- Повідомлення про підозру: Слідчий суддя, який зобов’язав слідчого повідомити фігуранту про підозру, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень (Справа ВС ККС № 188/1146/22 від 05.05.2023).
- Закриття провадження: Стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноважень зобов’язувати прокурора чи слідчого прийняти постанову про закриття кримінального провадження (зокрема на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК). Таке рішення вважається прийнятим поза межами повноважень і підлягає апеляційному оскарженню (Справи ВС ККС № 405/680/22 від 14.02.2023 та № 757/12712/22-к від 02.03.2023).
- Залучення потерпілого: Ухвала, якою слідчий суддя зобов’язав слідчого залучити заявника як потерпілого, є втручанням у процесуальні повноваження слідчого та може бути оскаржена в апеляції (Справа ВС ККС №522/7836/21 від 01.12.2022).
- Встановлення строків розслідування: Жодна норма КПК не передбачає повноважень слідчого судді щодо встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Ухвалюючи таке рішення, суддя виходить за межі КПК (Постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18).
- Кваліфікація правопорушення: Юридична оцінка вчиненого (уточнення чи зміна правової кваліфікації) разом із можливими змінами фактичної сторони відбувається через зміну раніше повідомленої підозри. Ст. 277 КПК не містить умов для прийняття такого рішення прокурором/слідчим або вимог щодо обсягу дій для його прийняття; зміна кваліфікації іноді викликана необхідністю виправити допущену помилку (Справа №578/789/19 від 21.04.2021).
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора за статтею 303 КПК України: вимоги до скарги
Закриття провадження за скаргою: Рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою ухвалюється лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження. Якщо вже після відкриття провадження буде з’ясовано, що бездіяльність не є предметом розгляду за ст. 303 КПК, слідчий суддя повинен постановити ухвалу про закриття відповідного провадження (Постанова ОП ККС ВС від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18).
Повернення скарги або відмова у відкритті провадження: Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК, якщо скарга надійшла на рішення слідчого, яке не підлягає оскарженню, слідчий суддя повинен відмовити у відкритті провадження (Постанова ВС від 22.09.2022 у справі № 335/6870/19). Відповідно до ч. 6 ст. 304 КПК ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена заявником в апеляційному порядку.
Перегляд за нововиявленими обставинами: Кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості перегляду ухвал слідчих суддів, постановлених під час досудового розслідування, за нововиявленими обставинами. Ця відсутність компенсується іншими механізмами: періодичним переглядом обґрунтованості запобіжного заходу, подачею клопотань про його скасування чи зміну, апеляційним оскарженням окремих ухвал або запереченнями в підготовчому судовому засіданні чи під час судового розгляду (Постанови ОП ККС ВС від 03.02.2020 у справі № 522/14170/17 та ККС ВС від 09.10.2018 у справі № 11-0/79615/2017).
3. Скарги за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: не внесення відомостей до ЄРДР /практика Верховного Суду
Доцільність початку розслідування: Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Якщо події або складу кримінального правопорушення не було, провадження не може бути розпочато, а якщо розпочато помилково — має бути негайно припинено. Ініціювати процедуру переслідування доцільно лише за наявності підстав вважати, що було вчинено правопорушення, оскільки безпідставне відкриття провадження порушує права осіб та є неефективним використанням держресурсів (Постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18).
Процедура розгляду та обов’язки слідчого/прокурора:
- Слідчий чи прокурор після реєстрації заяви, виходячи з її змісту, мають перевірити достатність даних, що свідчать про вчинення правопорушення, після чого приймають рішення про початок розслідування (Постанова ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
- Ч. 1 ст. 214 КПК зобов’язує внести відомості та розпочати розслідування за заявою про вчинене правопорушення. При цьому закон не передбачає обов’язку дотримання правил підслідності під час внесення відомостей до ЄРДР та не дає права не вносити відомості, якщо правопорушення органу не підслідне (Постанова ОП ВС від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19).
Алгоритм дій слідчого судді при розгляді скарги:
- З’ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий/прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей.
- Перевіряє, чим саме обґрунтоване невнесення даних до ЄРДР.
- Вирішує питання про наявність чи відсутність правових підстав для зобов’язання внести інформацію до реєстру.
Юрисдикція спорів (КПК проти КАСУ/ЗУ «Про звернення громадян»):
- Скарги на неналежне реагування поліції, зокрема невнесення відомостей до ЄРДР у передбачені строки, розглядаються виключно в порядку кримінального судочинства (Постанова ВП ВС від 13.03.2019 у справі № 813/1596/18).
- Оцінка розгляду заяви про кримінальне правопорушення можлива лише в порядку КПК, навіть якщо відповідь на заяву була надана уповноваженим органом за правилами Закону України “Про звернення громадян” (Висновок ВС від 14.12.2020 у справі № 1.380.2019.006060).
- Вимога про визнання недійсним висновку за заявою особи про скоєння злочину також підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства (Постанова ВП ВС від 23.01.2019 у справі № 456/544/18).
Виключення інформації з ЄРДР: Чинне законодавство не передбачає виключення відомостей чи інформації з ЄРДР (якою лише констатується факт здійснення процесуальної діяльності). Такі вимоги та позови не можуть розглядатися судами за правилами будь-якого судочинства (Постанови ВП ВС від 26.03.2019 у справах № 807/1456/17 та № 807/1459/17).
4. Відмова у визнанні потерпілим: повноваження слідчого судді
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про правопорушення або про залучення як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий/прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Межі повноважень судді: Слідчий суддя не має права зобов’язувати слідчого залучити особу як потерпілу та надати їй пам’ятку про права й обов’язки, оскільки такі зобов’язання суперечать змісту ст. 55 КПК та є фактичним втручанням у повноваження слідчого (Правова позиція ККС ВС від 01.12.2022 у справі № 522/7836/21).
Судове рішення про скасування постанови слідчого про відмову у визнанні потерпілим автоматично не наділяє заявника статусом потерпілого і не зобов’язує слідчого при повторному вирішенні питання прийняти конкретне рішення про його визнання (Постанова ВП ВС від 11.03.2021 у справі № 9901/540/19).
Перевірка підстав для набуття особою статусу потерпілої здійснюється виключно слідчим або прокурором і не віднесена до компетенції КДКП чи ВРП.
5. Тимчасово вилучене майно: межі повноважень слідчого судді
Строки подачі клопотання про арешт майна (ст. 171 КПК):
- За загальним правилом — не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше воно має бути негайно повернуто особі (Постанова ВП ВС від 10.09.2020 у справі № 11-904сап19).
- Якщо майно вилучено під час обшуку/огляду на підставі ухвали слідчого судді — протягом 48 годин після вилучення. Недотримання цих строків зобов’язує негайно повернути майно особі (Постанова ВП ВС від 05.11.2019 у справі № 9901/763/18).
- Водночас, розгляд слідчим суддею клопотання про арешт із порушенням строків, передбачених ст. 171 КПК, не є підставою для визнання речових доказів недопустимими (Постанова ВС від 13.06.2023 у справі № 572/1861/18).
Обшук та майно, прямо вказане в ухвалі: КПК України не передбачає необхідності накладення арешту на речі та документи, дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі на проведення обшуку (Постанова ККС ВС від 23.01.2020 у справі № 457/1485/13-к).
Що не вважається майном: Медична картка потерпілого, яка перебуває у володінні органу розслідування, не є майном у розумінні ч. 1 ст. 170 КПК, тому накладення арешту на неї як захід забезпечення не застосовується (Постанова ККС ВС від 20.05.2025 у справі № 461/966/20).
Доля майна при закритті провадження:
- Якщо провадження закривається слідчим/прокурором, заходи забезпечення (включаючи арешт) припиняють дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК (Постанова ОП ККС від 15.04.2024 у справі № 554/2506/22).
- Проте, у разі закриття справи слідчим, доля речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею (Рішення ВС/ККС від 08.12.2020 у справі № 234/17070/19).
Арешт за КПК 2012 року та цивільні позови:
- Усі питання щодо накладення, зміни чи скасування арешту як заходу забезпечення мають вирішуватися судом, який розглядає кримінальну справу (Постанова ВП ВС від 30.05.2018 у справі № 813/1047/16).
- Скасування арешту, накладеного за КПК 2012 року, здійснюється слідчим суддею в порядку ст. 174 КПК за клопотанням власника, навіть якщо провадження триває, а особа не є його учасником (Постанови ВП ВС від 27.03.2019 у справі № 202/1452/18, від 11.09.2019 у справі № 504/1306/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19).
- Вирішення цього питання в кримінальному процесі виключає можливість звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні за правилами цивільного судочинства (наприклад, позови іпотекодержателів про звільнення майна з-під арешту). Обмежень на повторне подання такого клопотання в порядку КПК немає (Постанови ВП ВС від 28.11.2018 у справі № 636/959/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 352/1802/18).
6. Апеляційне оскарження ухвал слідчого судді
Оскарження непередбачених КПК ухвал: Якщо слідчий суддя постановив ухвалу, яка не передбачена нормами КПК, апеляційний суд не має права відмовити в перевірці її законності (посилаючись на ч. 4 ст. 399 КПК), а повинен переглянути її на підставі загальних засад судочинства (п. 17 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 24 КПК) та за наявності підстав — скасувати.
Приклади ухвал, що підлягають апеляції з цих підстав: Ухвала про скасування постанови слідчого про оголошення підозрюваного в розшук (Постанова ВС від 22.09.2022 у справі № 335/6870/19); ухвала про зобов’язання прокурора закрити кримінальне провадження (Справа № 405/680/22 від 14.02.2023); ухвала про скасування постанови прокурора про зупинення розслідування із зобов’язанням вчинити дію за п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК (Справа № 757/61433/21-к від 29.08.2022).
Загальна практика: Постанови ВСУ від 12.10.2017 (№ 5-142кс(15)17), ККС ВС від 31.01.2019 (№ 183/6229/18), від 15.05.2019 (№ 760/25546/18), від 05.07.2022 (№ 757/27041/21-к).
Обчислення строків оскарження: Якщо суддя оголосив лише резолютивну частину ухвали (з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК), а повний текст — в інший день, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня оголошення резолютивної частини. Проте необізнаність заінтересованих осіб із мотивами рішення визнається об’єктивною обставиною і є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку в порядку ст. 117 КПК (Постанова ОП ККС ВС від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).
Що НЕ підлягає апеляційному оскарженню:
- Ухвали, якими задоволено скарги та зобов’язано внести відомості до ЄРДР — прокурор не може їх оскаржити (хоча таке оскарження можливе з боку індивіда, якого ухвала стосується) (Постанова ВС від 07.06.2022 у справі № 522/17750/20).
- Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна (Ухвала ВС від 15.07.2021 у справі № 757/19383/21-к).
- Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо нездійснення процесуальних дій (Ухвала ВС від 14.03.2023 у справі № 694/80/23).
- Ухвала слідчого судді про зміну підслідності (Рішення ВС/ККС від 23.12.2020 у справі № 757/55167/20-к).
- Ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст. 206 КПК України (Постанова ОП ВС від 27.05.2019 у справі № 766/22242/17).
- Ухвала про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо нерозгляду скарги в порядку ст. 308 КПК стосовно недотримання розумних строків (Ухвала ВС від 06.06.2019 у справі № 554/2528/19).
- Ухвала слідчого судді за наслідками розгляду скарги на бездіяльність щодо невиконання рішення суду (Постанови ВП ВС від 30.01.2019 № 818/1526/18 та від 24.04.2019 № 818/15/18).
Оскарження в підготовчому судовому засіданні: Скарги на рішення, дії чи бездіяльність, які не можуть бути оскаржені під час розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження (Постанова ВП ВС від 05.12.2018 у справі № 826/2253/18). Проте ч. 2 ст. 303 КПК не містить імперативної вимоги обов’язково розглядати їх по суті, а лише вказує на таку можливість («можуть бути предметом розгляду») з урахуванням повноважень суду та ст. 314–318 КПК (Постанова ККС ВС від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17).
Конституційні аспекти: 17 червня 2020 року Конституційний Суд України (Рішення № 4-р(ІІ)/2020) визнав неконституційними положення ч. 3 ст. 307 КПК в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Відповідно, ухвали слідчих суддів за результатами розгляду таких скарг, постановлені із 17 червня 2020 року, підлягають апеляційному оскарженню (Постанова ОП ККС ВС у справі № 133/3337/19).
Касаційне оскарження: Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після перегляду в апеляції, а також ухвала апеляційного суду за результатами розгляду скарги в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК, касаційному оскарженню не підлягають (Ухвала ВС від 12.10.2018 у справі № 727/8507/18).
7. Роз’яснення ухвал слідчого судді
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника провадження чи органу виконання ухвалою роз’яснює його, не змінюючи при цьому змісту рішення.
Кримінальний процесуальний закон не містить жодних застережень щодо неможливості роз’яснення судового рішення, постановленого саме слідчим суддею, у порядку ст. 380 КПК (Ухвала ВССУ від 02.07.2015 у справі № 5-1407км15).
Ухвала слідчого судді про роз’яснення судового рішення або про відмову в його роз’ясненні може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою, та учасниками судового провадження (Ухвали ВССУ від 29.10.2015 у справі № 5-2452км15 та від 06.10.2015 у справі № 5-2286км15).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.