Велика Палата Верховного Суду постановою від 8 липня 2026 року у справі № 990/521/25 (провадження № 11-19заі26) визнала протиправною відмову Вищої ради правосуддя розглянути скаргу судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Василя Гончарука на ухвалу Дисциплінарної палати ВРП про закриття дисциплінарного провадження щодо нього — попри те, що формально таку ухвалу закон не називає серед рішень, які підлягають оскарженню. Рішення суду першої інстанції (Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 8 грудня 2025 року) скасовано, позов судді задоволено.
Особу судді в самій постанові Великої Палати анонімізовано (ОСОБА_1). Проте вона встановлюється за неанонімізованим актом ВРП — ухвалою Другої Дисциплінарної палати від 11.12.2024 № 3602/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М.», яка стосується тієї самої справи № 2318/1249/2012, того самого рішення ЄСПЛ «Жвавий проти України» і тих самих обставин, що викладені в постанові Великої Палати. Скаржником (ОСОБА_2 у постанові Великої Палати) є Жвавий Петро Миколайович — заявник у справі ЄСПЛ «Жвавий проти України» (заява № 6781/13).
Обставини справи
У березні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Жвавого П.М. на дії судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М. під час розгляду цивільної справи № 2318/1249/2012 за позовом тодішнього голови Вищої ради юстиції до Жвавого П.М. про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. У вересні 2022 року Європейський суд з прав людини у справі «Жвавий проти України» (заява № 6781/13) констатував порушення статті 10 Конвенції: національні суди не забезпечили належного розгляду доказів, наданих Жвавим П.М., що призвело до непропорційного втручання в його право на свободу вираження поглядів. Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 11 грудня 2024 року № 3602/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Гончарука В.М. за ознаками проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (умисне або внаслідок грубої недбалості порушення суддею прав людини і основоположних свобод).
Дослідивши матеріали справи, постанову Великої Палати від 23.11.2022 у справі № 2318/1249/2012 та рішення ЄСПЛ у справі «Жвавий проти України», Друга Дисциплінарна палата 27 серпня 2025 року постановила ухвалу № 838/0/15-25 «Про закриття дисциплінарного провадження» (згодом виправлену щодо номера на № 1801/2дп/15-25). Формальною підставою закриття став сплив строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 2 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII). Однак у мотивувальній частині цієї ухвали Дисциплінарна палата не обмежилася констатацією спливу строку, а дійшла розгорнутих висновків по суті: що суддя Гончарук В.М. порушив статті 6 і 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що його поведінка «має ознаки свавілля», є «грубим порушенням» Конвенції й національного законодавства, «несумісна зі статусом судді» та «є свідченням порушення присяги судді» — і це попри те, що розгляд дисциплінарної справи по суті фактично не проводився.
Суддя оскаржив цю ухвалу до самої ВРП, наполягаючи на скасуванні її мотивувальної частини. Голова ВРП Григорій Усик листом від 16 вересня 2025 року повідомив, що відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII ухвала про закриття дисциплінарного провадження оскарженню не підлягає. Суддя оскаржив цю відповідь до суду.
Роль члена ВРП Романа Маселка як доповідача у справі
Текст самої ухвали № 838/0/15-25 від 27.08.2025 (згодом виправленої щодо номера на № 1801/2дп/15-25) дає змогу уточнити картину, викладену в постанові Великої Палати.
За протоколом автоматизованого розподілу від 21.03.2024, доповідачем у справі за скаргою Жвавого П.М. від початку був призначений член Другої Дисциплінарної палати ВРП Роман Маселко. Саме на підставі його висновку за результатами попередньої перевірки Дисциплінарна палата (у складі головуючого Віталія Саліхова, членів Олени Ковбій та Олексія Мельника) ухвалою від 11.12.2024 № 3602/2дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Гончарука В.М.
За результатами підготовки справи до розгляду той самий доповідач — Маселко Р. А. — склав висновок (в ухвалі щодо дати цього висновку є розбіжність: в одному місці зазначено 17 липня 2025 року, в іншому — 15 липня 2025 року), у якому запропонував відмовити в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності та закрити провадження у зв’язку зі спливом строку.
Однак склад палати, яка 27.08.2025 ухвалювала рішення по суті, був іншим: головуючою — залучена суддя (член Першої Дисциплінарної палати ВРП) Юлія Бокова, членами — Сергій Бурлаков та Олексій Мельник; Маселко Р. А. на цьому засіданні виступав лише як доповідач, а не як член ухвалюючого складу. На засіданні 27 серпня 2025 року суддя Гончарук В.М., який особисто прибув (на двох попередніх засіданнях — 23 липня і 13 серпня 2025 року — він не з’являвся), заявив клопотання з двох вимог: (1) закрити дисциплінарне провадження; (2) виключити з мотивувальної частини висновку доповідача Маселка Р. А. мотивування щодо встановленого ним порушення суддею присяги. Палата (Бокова, Бурлаков, Мельник) задовольнила лише першу вимогу, а в другій — прямо відмовила, тобто свідомо залишила в остаточній ухвалі висновок про порушення присяги, попри пряме заперечення судді проти цього конкретного пункту.
Позиція суду першої інстанції
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в задоволенні позову відмовив, визнавши, що закон прямо регулює лише порядок оскарження ухвали про відмову у відкритті дисциплінарної справи (яка, згідно з частиною другою статті 45 Закону № 1798-VIII, дійсно не оскаржується), тоді як питання оскарження ухвали про закриття вже відкритого провадження законом не врегульовано. Оскільки підстави закриття провадження (сплив строку) є тими самими, що й підстави відмови у відкритті справи, суд дійшов висновку про відсутність передбаченого законом механізму оскарження такої ухвали.
Позиція Великої Палати
Велика Палата не погодилася з цим висновком. Суд звернув увагу, що Закон № 1798-VIII прямо визначає неоскаржуваною лише ухвалу про відмову у відкритті дисциплінарної справи (частина друга статті 45); аналогічної норми щодо ухвали про закриття вже відкритого провадження закон не містить, і Регламент ВРП, затверджений рішенням ВРП від 24.01.2017 № 52/0/15-17, теж такого обмеження не встановлює.
Ключовий аргумент Великої Палати — змістовий, а не формальний: Друга Дисциплінарна палата в ухвалі № 838/0/15-25 фактично вийшла за межі суто процесуального питання про сплив строку і встановила фактичні обставини справи, оцінила дії судді на відповідність статтям 6 та 10 Конвенції, кваліфікувала їх за конкретною нормою статті 106 Закону № 1402-VIII та зробила висновок про порушення присяги — тобто за змістом ця ухвала відповідає ознакам рішення у дисциплінарній справі в розумінні частини восьмої статті 50 Закону № 1798-VIII, яке підлягає оскарженню в порядку статті 51 цього закону, так само як рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності або відмову в такому притягненні. При цьому такі висновки Дисциплінарна палата зробила, не провівши розгляду справи по суті за процедурою, визначеною статтею 49 Закону № 1798-VIII та пунктами 13.29–13.42 Регламенту ВРП, — тобто без дослідження доказів, заслуховування сторін і дотримання інших гарантій, передбачених для розгляду дисциплінарної справи.
Суд визнав, що позбавлення судді можливості оскаржити такі висновки означало б порушення його незалежності, гарантованої статтею 126 Конституції України та статтею 48 Закону № 1402-VIII, а також права на судовий захист за статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції. Велика Палата також послалася на Висновок Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) від 06.12.2024 № 27 про дисциплінарну відповідальність суддів, який наголошує на необхідності чітких процесуальних гарантій дисциплінарного провадження щодо суддів і застосуванні до нього загальних гарантій статті 6 Конвенції.
Дві окремі юридичні помилки в межах однієї справи
Постанова Великої Палати цікава ще з одного погляду: щоб відновити права судді, найвищій судовій інстанції довелося виправити не одну, а дві самостійні юридичні помилки, допущені різними органами (посадовими особами) ВРП в межах однієї справи.
Перша помилка — процесуальна, і її допустила Друга Дисциплінарна палата (у складі, що ухвалював рішення 27.08.2025): вона виклала розгорнуті висновки по суті (порушення статей 6 і 10 Конвенції, порушення присяги) в ухвалі, яка формально мала лише констатувати сплив строку притягнення до відповідальності, — і зробила це, як прямо зазначила Велика Палата, не провівши розгляду справи за процедурою, встановленою статтею 49 Закону № 1798-VIII та пунктами 13.29–13.42 Регламенту ВРП для розгляду дисциплінарної справи по суті.
Друга помилка — це вже помилка іншої посадової особи, Голови ВРП: він розтлумачив частину другу статті 50 Закону № 1798-VIII як таку, що виключає оскарження ухвали про закриття провадження, хоча ця норма прямо стосується лише ухвали про відмову у відкритті справи (стаття 45), а не про закриття вже відкритої.
Обидві помилки мали протилежну спрямованість (перша — надмірна змістовність процесуального рішення, друга — надмірно формальне тлумачення права на оскарження), однак обидві однаково потребували виправлення судом найвищої інстанції, а не були виявлені й усунені в межах самої ВРП. Наскільки це є одиничним випадком чи відображає ширшу практику ухвалення рішень в органі, покликаному оцінювати саме професійну якість роботи суддів, — окреме питання, відповідь на яке одна справа дати не може, але яке вона правомірно порушує.
Резолютивна частина
Велика Палата задовольнила апеляційну скаргу судді, скасувала рішення Касаційного адміністративного суду від 08.12.2025 та ухвалила нове рішення: визнала протиправною відмову ВРП розглянути скаргу судді на ухвалу про закриття дисциплінарного провадження і зобов’язала ВРП розглянути цю скаргу по суті. Постанова набрала законної сили з моменту ухвалення й оскарженню не підлягає.
Значення для практики
Висновок актуальний насамперед для суддів та їхніх представників у дисциплінарних провадженнях перед ВРП, а також для скаржників (заявників дисциплінарних скарг), оскільки прямо стосується меж процесуальних гарантій дисциплінарного провадження. Ключовий практичний орієнтир: ухвала дисциплінарного органу, яка формально закриває провадження з процесуальних підстав (сплив строку тощо), але за змістом містить встановлення фактичних обставин, оцінку дій судді та висновок про наявність дисциплінарного проступку чи порушення присяги, повинна розглядатися як рішення по суті дисциплінарної справи і підлягає оскарженню до ВРП у порядку статті 51 Закону № 1798-VIII — незалежно від формального найменування процесуального документа і від того, чи проводився повноцінний розгляд справи по суті. Суддя, щодо якого дисциплінарний орган зробив у такому «закривальному» рішенні змістовні негативні висновки (зокрема ті, що можуть вплинути на подальше кваліфікаційне оцінювання судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України), має право домагатися перегляду цих висновків, а не лише факту закриття провадження.
Довідково
Стаття 45 (частини перша, друга), стаття 49, стаття 50 (частина восьма), стаття 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII. Пункт 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. Пункти 13.13, 13.17, 13.29–13.42 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24.01.2017 № 52/0/15-17. Стаття 126 Конституції України (гарантії незалежності суддів); стаття 55 Конституції України (право на судовий захист). Стаття 6, стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішення ЄСПЛ у справі «Жвавий проти України» («Zhvavyy v. Ukraine»), заява № 6781/13. Висновок Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) від 06.12.2024 № 27 про дисциплінарну відповідальність суддів.
Джерела: постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2026 у справі № 990/521/25 (Єдиний державний реєстр судових рішень, reyestr.court.gov.ua); ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.12.2024 № 3602/2дп/15-24 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М.» (hcj.gov.ua); ухвала Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.08.2025 № 838/0/15-25 «Про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гончарука В.М.».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.