Вищий антикорупційний суд 28 липня 2026 року розглянув клопотання детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, одним із підозрюваних у якому є колишній міністр енергетики та юстиції Герман Галущенко. 29 липня суддя ВАКС Андрій Біцюк проголосив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання детектива та продовжив строк слідства до 10 жовтня 2026 року.
Перебіг засідання: клопотання захисту відхилені, клопотання обвинувачення — задоволені
На початку засідання 28 липня захист просив організувати трансляцію засідання на YouTube-каналі ВАКС — суддя Біцюк це клопотання не підтримав. Адвокат Максим Кравченко прокоментував це так: «Справа має значний суспільний резонанс, тому трансляція дала б можливість побачити не лише версію сторони обвинувачення, а й аргументи захисту без переказів та інтерпретацій. Відкритість у такому процесі — це гарантія суспільної довіри до суду».
Ще до розгляду справи по суті захист просив повернути клопотання детективу — на тій підставі, що воно, за твердженням адвокатів, не відповідало вимогам частини другої статті 295-1 КПК України: по кожній незавершеній слідчій дії детектив мав чітко пояснити, навіщо вона потрібна, скільки часу на неї треба і чому її не встигли зробити раніше, а до клопотання не додали частину документів, якими обґрунтовувалися головні аргументи обвинувачення. Суддя Біцюк у поверненні клопотання відмовив.
Захист також просив витребувати первинні матеріали обвинувачення за чотирма напрямками: стан судових експертиз, невиконані запити про міжнародну правову допомогу, протоколи обшуків і вилученої техніки, протоколи та інформація від мобільних операторів. У всіх чотирьох випадках суддя відмовив, пославшись на відсутність окремої процедури витребування таких документів на цій стадії розгляду. Водночас суд рекомендував стороні обвинувачення до завершення судового розгляду надати саме ті документи, на відсутність яких наголошував захист, а згодом, попри заперечення адвокатів, суддя Біцюк задовольнив клопотання детектива про долучення матеріалів — зокрема й тих, що були датовані днем засідання.
Адвокат Сусанна Тірзікян охарактеризувала цю послідовність рішень як таку, що «надає розгляду ознак однобічності»: «Склалася процесуально парадоксальна ситуація. Попри істотні невідповідності клопотання вимогам частини другої статті 295-1 КПК, суддя відмовився повернути його детективу і відхилив клопотання захисту про витребування матеріалів для перевірки доводів обвинувачення. Коли ж стало очевидно, що без цих документів підстави для продовження строку недоведені, суд рекомендував детективу надати додаткові матеріали і, попри заперечення захисту, долучив навіть ті, які були датовані днем засідання».
Аргументи обвинувачення: незавершені експертизи, запити про міжнародну правову допомогу, техніка і мобільні дані
Одним із головних аргументів обвинувачення була велика кількість незавершених експертиз. Захисник Віталій Положишник заперечив достатність самого лише переліку: «За деякими постановами, винесеними ще у листопаді 2025 року, об’єкти передали експертній установі лише у травні 2026-го».
Окреме клопотання захисту стосувалося 17 запитів про міжнародну правову допомогу, відповіді на які, за твердженням детектива, ще не отримані, — однак слідство не надало суду самих запитів, підтверджень їх отримання чи строків виконання. Адвокат Кравченко: «Без первинних матеріалів неможливо встановити, що саме запитувалося, якого епізоду та якої особи стосується. Ми навіть не можемо перевірити, які з цих запитів пов’язані з підозрою щодо Германа Галущенка».
Аналогічна ситуація склалася з клопотанням про дослідження документів щодо техніки, вилученої під час обшуків, та інформації мобільних операторів: детектив послався на необхідність завершити огляд великого масиву пристроїв і проаналізувати телекомунікаційні дані, однак без протоколів обшуків, описів вилученого, протоколів тимчасових доступів та реєстрів отриманих файлів, за позицією захисту, неможливо перевірити ні обсяг роботи, ні момент її початку, ні реальний строк завершення.
Сам Герман Галущенко під час засідання заявив про намір якнайшвидше перейти до відкритого судового розгляду, аби довести свою невинуватість: «Чи стосуються ці експертизи, про які говорить НАБУ, конкретно мене? Ні, я цього не бачу. Жодна експертиза не була спрямована на встановлення моєї особи як учасника розмов. Виникає питання: чому я маю бути заручником експертиз інших осіб, які мене не стосуються?»
Позиція захисту щодо стандарту доведення необхідності продовження строку
Наскрізним аргументом захисту було те, що відмова у витребуванні первинних документів позбавила сторону захисту змоги змагально перевірити твердження обвинувачення, хоча саме ці твердження суд урахував як підставу для продовження строку. Адвокат Кравченко сформулював це так: «Змагальність — це не формальна присутність адвоката в залі, а реальна можливість перевірити документи, на які посилається обвинувачення, і дати на них змістовну відповідь. Конвенція про захист прав людини — не факультативний додаток до КПК. Український суд зобов’язаний застосовувати її та практику ЄСПЛ як джерело права. Якщо майже максимальний строк надається через незавершені експертизи, допити чи інші дії, необхідно встановити, чому їх не можна було виконати раніше з об’єктивних причин. Інакше право на розумний строк стає декларацією, а судовий контроль — формальним санкціонуванням побажань обвинувачення».
Захист також наголошував, що об’єднання кримінальних проваджень в одне не звільняє слідство від обов’язку індивідуалізувати підстави для продовження строку саме щодо конкретного підозрюваного: «Захист Галущенка не просить привілеїв: якщо докази є — передавайте обвинувальний акт до суду. Якщо очікується додатковий доказ — доведіть його необхідність, поясніть причини несвоєчасного отримання і назвіть конкретний строк. Людину не можна утримувати у статусі підозрюваного лише для подальшого пошуку підтвердження вже висунутої версії».
Резолютивна частина
Суддя ВАКС Андрій Біцюк частково задовольнив клопотання детектива НАБУ і продовжив строк досудового розслідування у провадженні, одним із підозрюваних у якому є Герман Галущенко, до 10 жовтня 2026 року. Клопотання захисту про повернення клопотання детективу, про витребування первинних матеріалів обвинувачення за чотирма напрямками та про трансляцію засідання відхилені.
Значення для адвокатської практики
Ухвала актуалізує для захисту в аналогічних провадженнях щонайменше два практичні орієнтири.
По-перше, це черговий приклад застосування вимог частини другої статті 295-1 КПК України до змісту клопотання про продовження строку: за законом, слідчий, прокурор зобов’язані вказати в клопотанні конкретний перелік незавершених процесуальних дій, значення їх результатів для судового розгляду, найкоротший строк, необхідний для їх завершення, і обставини, які перешкоджали виконати ці дії раніше, а також додати документи, якими обґрунтовуються доводи клопотання (частина друга статті 295-1 КПК України). Ця справа ілюструє типову для практики захисту складність: навіть за наявності підстав вважати, що клопотання не відповідає цим вимогам, слідчий суддя (суд) може відмовити в його поверненні, а згодом — прийняти додані з запізненням матеріали як усунення цього недоліку безпосередньо в засіданні.
По-друге, справа актуалізує межі змагальності на стадії розгляду клопотання про продовження строку: питання про те, чи повинен захист мати процесуальну можливість витребувати й перевірити первинні документи, на яких обвинувачення обґрунтовує необхідність продовження строку (стан експертиз, запити про міжнародну правову допомогу, протоколи обшуків, дані мобільних операторів), і чи узгоджується з принципом розумного строку розслідування (частина перша статті 28 КПК України, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) практика продовження строку без такої перевірки. Ця позиція захисту в цій справі підлягає оскарженню в загальному порядку і поки не є остаточно вирішеним питанням судової практики — новина фіксує позицію сторони захисту та мотиви ухваленого рішення, а не оцінку її небезсуперечності.
Довідково
Стаття 28 (частина перша), стаття 294, стаття 295-1 (частина друга, частина четверта — щодо повернення клопотання, що не відповідає вимогам закону) Кримінального процесуального кодексу України. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на розгляд справи упродовж розумного строку).
Джерела: Українські Новини, 29.07.2026 (за коментарями адвокатів Максима Кравченка, Сусанни Тірзікян та Віталія Положишника і заявою Германа Галущенка в засіданні)
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.