11 червня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі № 991/7262/26 щодо Германа Галущенка, якого підозрюють у участі у злочинній організації та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 2 ст. 255 та ч. 3 ст. 209 КК України). Засідання, призначене для розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, фактично перетворилося на майданчик для вирішення кількох гострих процесуальних питань — і завершилося відводом судді.
Про це йдеться у моніторинговому звіті IAC ISHR monitoring mission.
Новий захисник і відвід прокурора
На початку засідання до провадження вступив новий захисник, який повідомив про укладення договору про надання правничої допомоги за кілька годин до початку розгляду. Відразу після вступу він заявив відвід прокурору.
Підставою стало те, що раніше захисник і прокурор працювали в одному підрозділі, де прокурор був його безпосереднім керівником. Трудові відносини припинилися 5 червня 2025 року після звільнення захисника. За його словами, професійне спілкування між ними іноді відбувалося у напруженій формі.
Суд відмовив у задоволенні заяви про відвід. Прокурор у запереченні вказав на відсутність підстав, передбачених ст. 77 КПК України — жодних даних про особисту заінтересованість чи упередженість наведено не було. Додатково прокурор зазначив, що аналогічні трудові відносини раніше існували між новим захисником та іншими членами групи прокурорів, а задоволення відводу могло б створити підстави для подання аналогічних клопотань щодо кожного з них.
Спостерігачі місії IAC ISHR звернули увагу: хоча гарантія безсторонності за ст. 6 ЄКПЛ насамперед стосується суду, поведінка прокурора також має відповідати вимогам об’єктивності. Водночас сам факт попередніх службових відносин за відсутності конкретних даних про особисту заінтересованість не є достатньою підставою для відводу.
13 томів за кілька годин: клопотання про час для ознайомлення
Після відводу новий захисник звернувся до суду з клопотанням про надання часу для ознайомлення з матеріалами провадження. Він зазначив, що клопотання прокурора про продовження тримання під вартою обґрунтоване матеріалами на 13 томів, тоді як він уклав договір лише за кілька годин до засідання і фізично не міг з ними ознайомитися. Інші захисники клопотання підтримали. Прокурор формально не заперечував.
Суд відмовив. Мотивація: інтереси підозрюваного вже забезпечують троє адвокатів, які мали можливість ознайомитися з матеріалами, а клопотання прокурора надійшло приблизно за тиждень до засідання.
Місія IAC ISHR звернула увагу: право на захист охоплює не лише формальну участь адвоката, а й реальну можливість ознайомитися з матеріалами та підготувати позицію — особливо у справах, де розглядається питання подальшого обмеження свободи. Визначальним є не кількість захисників, а те, чи була сторона захисту в цілому забезпечена ефективними можливостями для участі. Місія посилається на практику ЄСПЛ у справах «F.S.M. v. Spain» (пп. 56–57), «Snijders v. the Netherlands» (п. 47) та «Opalenko v. Ukraine» (п. 26).
Доказова база: псевдонім, протоколи НСРД і мобільні телефони
Сторона захисту заявила кілька клопотань щодо доказів.
Перше стосувалося псевдоніма «Професор», зафіксованого у матеріалах обвинувачення. Захист стверджує, що цей псевдонім не належить Галущенку, і просив долучити фрагмент засідання парламентської комісії, під час якого Миронюк І.М. нібито повідомив, що ніколи не називав Галущенка «Професором». Суд клопотання в цій частині задовольнив.
Друге стосувалося первинних матеріалів огляду мобільних телефонів. Захист зазначив, що в справі наявні лише протоколи огляду, тоді як первинні документи для перевірки їх повноти та достовірності відсутні.
Третє стосувалося додатків до матеріалів НСРД. Захист вказав, що, попри посилання обвинувачення на протоколи НСРД, доступу до первинних файлів і носіїв інформації стороні захисту не надано. Таким чином, суду пропонується оцінювати лише інтерпретацію обвинувачення без можливості перевірки автентичності та повноти відповідних записів.
Суд повідомив, що питання щодо двох останніх клопотань буде вирішено після ознайомлення з матеріалами провадження.
Відвід судді і питання автоматизованого розподілу
Наприкінці засідання новий захисник заявив відвід судді Ногачевському В.В. Підстави — три.
Перша: при ознайомленні з відомостями автоматизованого розподілу захисник встановив, що 4 червня 2026 року провадження передано судді із застосуванням показника, який, на його думку, не підлягав використанню при розподілі.
Друга: під сумнів поставлено наявність у судді статусу безперервно діючого слідчого судді щодо провадження, розподіленого ще у листопаді 2025 року.
Третя: відмова надати час для ознайомлення з матеріалами розцінена захистом як свідчення упередженого ставлення до сторони захисту.
У зв’язку із заявленням відводу засідання відкладено до вирішення цього питання.
Місія IAC ISHR наголосила: автоматизований розподіл справ є важливою гарантією недопущення довільного формування складу суду. Будь-які відхилення від встановленого порядку потребують з’ясування характеру, причин та правових підстав. При цьому технічна невідповідність сама по собі не є достатньою підставою для висновку про упередженість судді — однак за відсутності належного пояснення можуть виникати об’єктивно обґрунтовані сумніви за ст. 6 ЄКПЛ. Місія посилається на практику ЄСПЛ у справах «Sigríður Elín Sigfúsdóttir v. Iceland» (пп. 45–49), «Saakashvili v. Georgia» (п. 122) та «Guðmundur Andri Ástráðsson v. Iceland» (п. 211).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.