Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно наділяє дізнавача легітимним статусом і не може свідчити про недопустимість отриманих ним доказів.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали невинуватою і виправдали особу за ч. 1 ст. 125 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю, що в її діянні є склад цього кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор і представник потерпілого вважають, що призначення дізнавача дорученням, а не постановою, вручення підозри без участі захисника та використання відеозапису з суміжного провадження повністю відповідали закону і не порушували прав виправданого.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що суд першої інстанції дійшов висновку, що дізнавач проводив розслідування без належних повноважень, оскільки діяв на підставі доручення, а не постанови. На цій підставі, а також через відсутність захисника під час повідомлення про підозру, суд констатував істотне порушення встановленої процедури та визнав недопустимими доказами протокол перегляду відеозапису і висновок експерта.
Колегія суддів ККС погоджується зі сторонами обвинувачення і потерпілого у тому, що такі висновки суду є помилковими і суперечать закону.
Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно наділяє дізнавача легітимним статусом і не може свідчити про недопустимість отриманих ним доказів.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 18.06.2026 у справі № 369/16593/20 (провадження № 51-3213км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137649454
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.