Про спеціальні перевірки, НАЗК та звільнення розповіла адвокатка, членкиня Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, кандидат наук з державного управління Наталія Черевко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками спеціальну перевірку, а саме:
- 1. Порядок проведення спеціальної перевірки.
- 2. Довідка за результатами спеціальної перевірки.
- 3. Оскарження рішення. Способи захисту.
- 4. Відповідальність для суб’єкта призначення.
- 5. Відповідальність за ст. 172-6 КУпАП та 366-2 КК України.
- 6. Практичні аспекти захисту.
У рамках характеристики спеціальної перевірки акцентовано на наступному:
1. Порядок проведення спеціальної перевірки
Спеціальна перевірка проводиться відповідно до:
- ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції»;
- Постанови КМУ №171 від 25.03.2015 – Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад.
Етапи проведення перевірки:
- Отримання ініціатором згоди претендента на посаду.
- Надсилання запитів органам, уповноваженим проводити перевірку.
- Отримання пояснень особи, щодо якої проводиться перевірка.
- Узагальнення інформації та підготовка довідки про результати перевірки.
Ініціатором виступає роботодавець / суб’єкт призначення.
Документи, які подає претендент:
- письмова згода на перевірку;
- автобіографія;
- копія паспорта;
- документи про освіту;
- медична довідка;
- військово-обліковий документ;
- довідка про допуск до держтаємниці (за наявності).
Особливості під час воєнного стану:
- спецперевірки були зупинені з березня 2022 року;
- відновлені з 12 жовтня 2023 року;
- особи, призначені під час воєнного стану, мали подати документи до 31.01.2024,
- граничний строк проведення перевірки — 01.03.2024.
2. Довідка за результатами спеціальної перевірки
Довідка:
- є службовим документом, який фіксує факт проведення перевірки;
- містить узагальнену інформацію про можливі порушення;
- не є рішенням суб’єкта владних повноважень;
- сама по собі не породжує юридичних наслідків.
Вона є лише джерелом доказової інформації, на підставі якої суб’єкт призначення приймає рішення щодо призначення або звільнення особи.
3. Оскарження рішення. Способи захисту
Можливі варіанти оскарження:
- Оскарження результатів перевірки НАЗК:
- відповідач — НАЗК;
- третя особа — суб’єкт призначення;
- вимога: визнання протиправними та скасування результатів перевірки;
- можливе клопотання про заборону вчинення дій.
- Оскарження довідки:
- можливо в контексті спору щодо рішення суб’єкта призначення.
- Оскарження відмови у призначенні або звільнення.
Проблеми:
- відсутність чіткої процедури реагування на висновки НАЗК;
- можливе зловживання дискрецією суб’єктів призначення.
4. Відповідальність для суб’єкта призначення
Суб’єкт призначення:
- приймає рішення про призначення або відмову;
- повинен врахувати результати спеціальної перевірки.
Якщо встановлено:
- подання підроблених документів або неправдивих відомостей, суб’єкт призначення повинен:
- Відмовити у призначенні;
- Повідомити правоохоронні органи протягом 3 робочих днів.
5. Відповідальність за ст. 172-6 КУпАП та 366-2 КК України
Ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за:
- несвоєчасне подання декларації;
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Склад правопорушення:
- формальний;
- обов’язковою ознакою є прямий умисел на несвоєчасне подання декларації без поважних причин.
Ст. 366-2 КК України передбачає відповідальність за умисне внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію, якщо різниця становить від 750 до 2500 прожиткових мінімумів.
Покарання:
- штраф;
- громадські роботи;
- обмеження волі;
- позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади.
6. Практичні аспекти захисту
Основні тактичні кроки захисту:
- Перевірка строків притягнення.
- Поділ загальної суми (для уникнення кримінальної відповідальності).
- Перевірка чинності норми.
- Повернення матеріалів на доопрацювання.
- Закриття провадження за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП — відсутність складу правопорушення.
Обов’язок доказування покладається на орган, який склав протокол.
Судова практика:
1. Верховний Суд:
- Касаційний адміністративний суд у складі ВС постанова 03.06.2020, справа №813/3002/16: строки подання заяви на спецперевірку рахуються з моменту належного повідомлення про результати конкурсу.
2. Велика Палата Верховного Суду:
- Постанова 21.07.2025, справа №990/171/24: використання позначки «невідомо» щодо вартості авто у декларації не є порушенням.
3. Окружні адміністративні суди:
- Полтавський окружний адміністративний суд 30.10.2025, справа №440/8799/25: аналіз достовірності відомостей у декларації кандидата на посаду.
- Дніпропетровський окружний адміністративний суд 26.05.2025, справа №640/32519/21: пропуск строку надання згоди на спецперевірку (3 робочі дні).
4. Апеляційні суди:
- Сьомий апеляційний адміністративний суд 08.07.2025, справа №120/3075/24.
- Херсонський апеляційний суд 06.08.2025, справа №766/87/25: звільнення до розгляду пояснень особи порушує процедуру спецперевірки.
- Вінницький апеляційний суд 14.01.2026, справа №127/32891/25: питання притягнення до відповідальності за неподання декларації.
- Дніпровський апеляційний суд 09.02.2026, справа №201/11909/25: доводи про необізнаність щодо заповнення декларації не є підставою для звільнення від відповідальності.
5. Районні суди:
- Солом’янський районний суд м. Києва 24.06.2024, справа №760/3366/24: питання малозначності правопорушення за ст.172-6 КУпАП.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.