Про зловживання правом та доктрина заборони суперечливої поведінки як підстави для відмови в позові про недійсність торгів суддя ВС Крат

Вивчення загальної частини цивільного права у закладах вищої освіти Німеччини традиційно розпочинається з концепції волевиявлення та пов’язаних із нею правових колізій.

Про це зазначив суддя ВС у Касаційному цивільному суді Василь Крат, інформує Судова влада.

Хрестоматійним прикладом, до якого заради наочності вдається більшість викладачів, є знаменитий казус «Трірського винного аукціону». Ситуація полягала в тому, що один із присутніх на торгах підняв руку, щоб привітати товариша, проте ведучий аукціону розцінив цей жест як нову, фінальну ставку. Це породило ключову юридичну дискусію: чи призводить таке неусвідомлене волевиявлення до «появи» договору. Втім, казус чудово ілюструє набагато глибшу тезу: ми існуємо не так у вимірі реальних суб’єктивних прав, як у сфері їхньої зовнішньої видимості.

Він розповів про природу та межі застосування доктрини заборони суперечливої поведінки і застеріг від її надмірно широкого використання у виконавчому провадженні.

Спікер акцентував на тому, що слід розмежовувати доктрину venire contra factum proprium (що характерна для романо-германської традиції) та еstoppel(властивий для англосаксонської традиції). В німецькій літературі звертається увага на те, що принцип venire contra factum proprium, відомий ще в римському праві, спочатку був лише юридичним висловом, так званою паремією. Основа принципу venire contra factum proprium знаходиться в ідеї захисту довіри, яка на непрямому рівні специфічно характеризується для цього інституту через елемент суперечності, співвіднесеність двох способів поведінки один з одним (див. Dette H.W. Venire contra factum proprium nulli conceditur, 1985).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Наприклад, у ст. I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права (DCFR) вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)). Застосування доктрини venire contra factum proprium є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 357/7734/18 (провадження № 61-19170св19)).

Доповідач зауважив, що доктрина заборони суперечливої поведінки – як  «джокер», для «корекції» правової ситуації і не є загальним правилом. Василь Крат зазначив, що тривалий час ми жили без принципу доброї совісті та його окремих проявів, зокрема доктрини заборони суперечливої поведінки, і сьогодні виникає спокуса застосовувати її скрізь. Однак насамперед необхідно застосовувати норми права, а відповідна доктрина може стати в пригоді лише тоді, коли законодавчого регулювання недостатньо або воно є очевидно несправедливим.

Доктрина venire contra factum proprium є матеріальною-правовою конструкцією та розрахована на її застосування в матеріальних приватно-правових відносинах (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2024 року в справі № 522/24415/17 (провадження № 61-7955ск24)). Тобто доктрина заборони суперечливої поведінки є матеріально-правовою, а не процесуальною конструкцією. Тому вона застосовується у сфері цивільних (приватноправових) відносин, але не в більшості ситуацій, що виникають у виконавчому провадженні, де відносини мають інший характер. Обговорювану доктрину слід застосовувати зважено – лише у виключних випадках, а не як універсальну відповідь на будь-яку складну ситуацію у виконавчому провадженні.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.