Про адвоката та суд: дисциплінарна практика розповів Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів міста Києва, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
- 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
- 6. Узагальнення практики ВКДКА.
- 7. Неявка адвоката в судове засідання.
- 8. Залишення зали судового засідання.
- 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.
У рамках характеристики відносини адвоката з судом акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Адвокати помилково вважають, ніби Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є «головнішим» за інші закони.
Адвокат зобов’язаний дотримуватися:
- вимог процесуального законодавства;
- законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність;
- законодавства про судоустрій та статус суддів;
- іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу;
- Правил адвокатської етики (ПАЕ).
Заборонено (ст. 42 ПАЕ):
- спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань;
- вдаватися до протизаконних методів тиску (погрози, шантаж);
- використовувати особисті зв’язки чи статус для впливу на суд;
- застосовувати незаконні та неетичні засоби виконання доручення.
Також заборонено:
- займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадків самообмови)
(ст. 25 ПАЕ, п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону).
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Адвокат:
- не підпорядковується суду;
- не має поступатися незалежністю з метою «не погіршити стосунки» з судом;
- не повинен йти на компроміси, що суперечать інтересам клієнта.
Адвокат повинен:
- бути наполегливим у відстоюванні інтересів клієнта;
- не залишати без уваги порушення закону;
- реагувати на нетактовне чи зневажливе ставлення суду або інших учасників процесу.
При цьому дії адвоката мають вчинятися у формах, передбачених законодавством та актами НААУ і РАУ (ст. 43 ПАЕ).
3. Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Адвокат:
- діє насамперед в інтересах клієнта;
- не повинен відмовлятися від захисту інтересів клієнта через позицію суду;
- не має права погоджуватися на рішення, що шкодять клієнту.
Водночас:
- адвокат не може прикриватися інтересами клієнта для порушення закону;
- реалізація інтересів клієнта можлива лише законними та етичними засобами.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Адвокат зобов’язаний:
- бути добропорядним;
- поводити себе чесно та гідно;
- поважати процесуальні права протилежної сторони;
- не вчиняти дій для затягування судового розгляду.
Заборонено (ст. 12-1, 44 ПАЕ):
- робити неправдиві заяви щодо:
- суті доручення;
- фактичних обставин справи;
- обсягу своїх повноважень.
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – як скарга
До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката відносяться:
- заяви громадян;
- рішення, ухвали, постанови, звернення суддів;
- заяви та подання слідчих органів;
- звернення органів адвокатського самоврядування;
- заяви адвокатів, адвокатських об’єднань, установ та організацій.
(ст. 10 Положення про порядок розгляду скарг).
Суд може постановити окрему ухвалу у разі:
- зловживання процесуальними правами;
- порушення процесуальних обов’язків;
- неналежного виконання професійних обов’язків адвокатом (ст. 262 ЦПК, ст. 246 ГПК).
6. Узагальнення практики ВКДКА
Підхід ВКДКА:
- дисциплінарна відповідальність можлива лише за наявності складу проступку;
- оцінюється поведінка адвоката, форма реагування та наслідки;
- суддівська оцінка не є визначальною.
Приклад:
- залишення зали суду через незгоду з рішенням суду – ВКДКА визнала порушення ПАЕ та порушила дисциплінарну справу (рішення № ІІ-009/2021, № VIII-018/2021).
7. Неявка адвоката в судове засідання
Неявка може бути виправданою за наявності поважних причин, зокрема:
- участь у судових процесах в інших судах;
- хвороба, COVID-19, карантинні обмеження;
- інші об’єктивні обставини.
ВКДКА неодноразово зазначала:
- належне повідомлення адвоката є обов’язковою умовою;
- неявка допустима лише за об’єктивної неможливості участі.
Рішення ВКДКА: № VII-015/2021, № XI-005/2021, № І-019/2022 та ін.
8. Залишення зали судового засідання
Адвокат повинен реагувати на порушення:
- у формах, передбачених законом.
Самовільне залишення зали суду:
- розцінюється як порушення принципів законності;
- може бути підставою дисциплінарної відповідальності.
Приклад:
- адвокат залишив залу, звинувативши суд у свавіллі → ВКДКА порушила дисциплінарну справу (рішення № ІІ-009/2021).
9. Суперечки з судом, переривання коментарями, зрив засідання
Недопустимими визнаються:
- переривання суду коментарями;
- провокування конфлікту;
- фізичний опір розпорядженням суду;
- намагання зірвати судове засідання.
Приклад:
- агресивна поведінка адвоката, опір видаленню із зали → дисциплінарне стягнення
(рішення ВКДКА № ІІ-015/2021).
Висновок ВКДКА:
- незгода з судом повинна реалізовуватися винятково процесуальними засобами.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.