Про адвоката та суд: дисциплінарна практика розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Рівненської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками дисциплінарну практику адвоката, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
- 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга.
- 6. Узагальнення практики ВКДКА.
- 7. Неявка адвоката в судове засідання.
- 8. Залишення зали судового засідання.
- 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання,переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката та суду акцентовано на наступному:
- Принцип законності у відносинах з судом
Зміст принципу (ст. 42 ПАЕ):
Адвокат зобов’язаний дотримуватись усіх норм законодавства, а не лише Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Наголошено, що помилковим є уявлення, ніби закон про адвокатуру «головніший за всі інші».
Адвокат повинен дотримуватись:
- процесуального законодавства;
- законодавства про адвокатуру;
- законодавства про судоустрій і статус суддів;
- іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників процесу;
- Правил адвокатської етики.
Заборонено (ст. 25 ПАЕ):
- спонукати свідків до завідомо неправдивих показань;
- тиснути на іншу сторону чи свідків (погрози, шантаж);
- використовувати особисті зв’язки або «особливий статус» для впливу на суд;
- застосовувати незаконні або неетичні засоби захисту.
Окрема норма:
Адвокат не має права займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадків самообмови) – п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону.
- Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Суть принципу: Адвокат не повинен жертвувати незалежністю заради «гарних відносин із судом».
Адвокат має право:
- бути наполегливим у відстоюванні інтересів клієнта;
- не йти на компроміси, які шкодять клієнту;
- реагувати на порушення закону судом;
- не миритися з приниженням клієнта судом чи іншими учасниками.
Норма ПАЕ:
Ст. 43 ПАЕ визначає, що адвокат може вчиняти дії лише в межах законодавства, ПАЕ та договору про правову допомогу.
Важливо! Не все, що «не заборонено», автоматично дозволено у відносинах із судом — діє спеціальний підхід до процесуальної поведінки адвоката.
- Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Суть принципу: Адвокат не має «підлаштовуватися» під суд або прокурора ціною інтересів клієнта.
Зміст:
- інтереси клієнта є вищими за комфортні відносини з судом;
- адвокат не може йти на компроміси, які шкодять клієнту;
- адвокат зобов’язаний реагувати на порушення прав клієнта;
- неприпустимо ігнорувати нетактовне або зневажливе ставлення суду до клієнта.
Важлива межа: Навіть в інтересах клієнта не допускається затягування процесу, маніпуляції, обман суду або штучне створення підстав для перенесення засідань.
- Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Норми ПАЕ (ст. 44, ст. 12-1): Адвокат повинен:
- бути добропорядним;
- поводитись гідно;
- не порушувати прав іншої сторони;
- не затягувати розгляд справи.
У суді заборонено робити неправдиві заяви щодо:
- суті доручення;
- фактичних обставин справи;
- своїх повноважень і прав.
Навіть «тактична брехня» в інтересах клієнта визнається порушенням адвокатської етики.
- Окрема ухвала, постанова, лист суду – як скарга
Окрема ухвала суду щодо адвоката = скарга на адвоката.
Відповідно до Положення про розгляд скарг (ст. 10), скаргами вважаються:
- заяви громадян;
- ухвали, рішення, звернення суддів;
- подання слідчих;
- звернення органів адвокатського самоврядування;
- скарги інших адвокатів і юридичних осіб.
ЦПК, КПК:
- Суд може постановити окрему ухвалу при зловживанні процесуальними правами або неналежному виконанні обов’язків адвокатом.
- У КПК прямо передбачено можливість порушення питання про дисциплінарну відповідальність захисника за неявку.
Практика ВКДКА:
- Судова ухвала не має наперед встановленої сили доказу.
- КДКА зобов’язана перевіряти факти.
- Скасовано рішення КДКА, якщо:
- не витребувано докази;
- немає висновку про наявність дисциплінарного проступку.
- Узагальнення практики ВКДКА
Адвокат зобов’язаний:
- дотримуватись порядку в суді;
- виконувати розпорядження головуючого;
- не сперечатися з судом;
- не принижувати честь і гідність суду чи інших учасників.
Можуть містити ознаки дисциплінарного проступку:
- безпідставні звинувачення суду або прокурора;
- образливі висловлювання;
- переривання суду коментарями;
- намагання зірвати засідання.
Правильна форма реагування адвоката:
- зауваження суду оскаржуються через заяви, клопотання, апеляції, а не через конфлікти в залі суду.
- Неявка адвоката в судове засідання
Загальний підхід ВКДКА:
Неявка = потенційна дисциплінарна відповідальність, але оцінюється поважність причин і належне повідомлення адвоката.
Поважні причини:
- війна, повітряна тривога, відсутність електрики;
- хвороба (COVID-19);
- участь в інших процесах (за наявності доказів);
- об’єктивна неможливість прибуття.
Неповажні причини (з практики):
- «святкую день незалежності Мексики, п’ю текілу»;
- самовільна «відпустка» без попередження суду;
- вигадані зайнятості у двох судах одночасно;
- неявка після погодження дати засідання;
- навмисне затягування процесу.
Ключові висновки практики:
- має бути доказ належного повідомлення адвоката;
- задоволення судом клопотань про відкладення – аргумент на користь адвоката;
- неявка після погодження дати = ознака неналежного виконання обов’язків;
- припинення договору без належного повідомлення клієнта — не виправдовує неявку.
- Залишення зали судового засідання
Адвокат залишив залу суду зі словами про «беззаконня» → притягнення до відповідальності (попередження).
Висновки ВКДКА:
- залишення зали без дозволу суду = прояв неповаги;
- навіть якщо суд порушує права клієнта — адвокат має реагувати процесуально, а не демонстративно;
- відсутність скарги суду не виключає відповідальності за скаргою прокурора чи іншої сторони.
- Суперечки з судом, зрив засідань, перебивання
Узагальнення ВКДКА:
Неприпустимо:
- сперечатися з судом;
- перебивати суд коментарями;
- робити образливі висловлювання;
- навмисно зривати засідання.
Правильна модель поведінки:
- зауваження суду — через клопотання;
- незгода з діями суду — через скарги й апеляції;
- фіксація порушень — у протоколі судового засідання.
Навіть емоційна реакція «в інтересах клієнта» може кваліфікуватись як дисциплінарний проступок.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.