Метою заходу було ознайомити адвокатів із підходами медіаторів до виявлення, аналізу та представлення інтересів дитини у процедурі сімейної медіації, з урахуванням міжнародних стандартів, національного законодавства і практики, а також розглянути інструменти адвокатської участі у таких справах (кейсах).
Про адвоката у сімейній медіації: як з’ясовуються та враховуються інтереси дитини розповіли під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ:
- Анжела Кричина – співзасновник, член Наглядової Ради та медіатор Асоціації Сімейних медіаторів України, співзасновник, член Правління та Координатор Соціального проекту Ліги Медіаторів України по співпраці із районними Службами у справах дітей Адвокат з досвідом роботи суддею загальної юрисдикції;
- Ірина Федорич – медіаторка, супервізорка, кандидатка юридичних наук, Голова Правління та членкиня Асоціації сімейних медіаторів України, членкиня ГО «НАМУ», ГО «Фокус права» запрошена викладачка Школи права Українського Католицького Університету.
Лектори докладно проаналізували разом з учасниками, як з’ясовуються та враховуються інтереси дитини у сімейній медіації, а саме:
1. Мета сімейної медіації.
2. Потреби дітей в сімейних конфліктах. Формати участі дітей в процедурі сімейної медіації.
3. Дитина сторона процедури: обсяг дієздатності, можливість прийняття рішень.
4. Дитина учасник процедури – зустріч медіатора з дитиною. Стадії залучення дитини до процедури.
У рамках характеристики сімейної медіації акцентовано на наступному:
1. Мета сімейної медіації
Сімейна медіація – позасудова, добровільна, конфіденційна процедура для врегулювання або запобігання конфліктам (спорам) між членами однієї сім’ї, родини, які пов’язані кровними, шлюбними, дитячо-батьківськими стосунками, і всіма, хто перебуває, чи раніше перебував у родинних зв’язках.
Які ще можуть бути конфлікти:
- Конфлікти, пов’язані з іншими формами сімейного влаштування дітей (опіка, усиновлення, дитячі будинки сімейного типу).
- Конфлікти поколінь (з батьками, бабусями та дідусями).
- Конфлікти між батьками щодо виховання дитини чи питань пов’язаних з її навчанням, здоров’ям чи розвитком.
- Інші конфлікти, які стосуються життя дитини.
Сімейна медіація сприяє реалізації міжнародних стандартів забезпечення прав і найкращих інтересів дитини, зокрема:
- Право дитини вільно висловлювати погляди з усіх питань, що її торкаються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю (ст. 12 Конвенції про права дитини).
- Першочерговий пріоритет найкращих інтересів дитини у всіх рішеннях, що стосуються дитини, зокрема під час вирішення спорів щодо її виховання та місця проживання (п. 3 ст. 9 Конвенції ООН про права дитини, ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми).
- Отримання дитиною, яка відповідно до внутрішнього законодавства вважається достатньо свідомою, за винятком, коли це явно суперечить її найвищим інтересам, всієї суттєвої інформації; отримання консультації (ст. 6 Конвенції про контакт з дітьми).
- Участь дитини у прийнятті рішень щодо місця її проживання та участі кожного з батьків у її вихованні після припинення спільного проживання батьків. Така участь може полягати у заслуховуванні думки дитини під час судового розгляду або в межах мирного вирішення спору між батьками (Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо попередження та вирішення спорів про зміну проживання місця проживання дітей за 2015 рік).
2. Потреби дітей в сімейних конфліктах. Формати участі дітей в процедурі сімейної медіації
Почуття та потреби дітей під час конфлікту:
- Втрата морального духу;
- Сум, пригніченість;
- Втрата мотивації;
- Нездатність зосередитися;
- Гнів – агресивна поведінка;
- Зневага до дорослих;
- Безсилля;
- Бажання підтримати кожного з батьків;
- Страх втратити когось з батьків;
- Знати та розуміти що відбувається;
- У підтримці, любові, прийнятті;
- Ділитися своїми почуттями, страхами та тим, що для них важливо зараз;
- Бути вислуханими та почутими;
- Щоб зважали на їх думку, щоб з ними радились.
Формати участі дітей у вирішенні питань, які їх безпосередньо стосуються:
- Медіатор обговорює інтереси дитини з батьками.
- Дитина може безпосередньо зустрітись з медіатором (за згодою батьків) для врахування її думки під час прийняття рішень батьками
- Батьки, медіатор та дитина разом працюють над кращими рішеннями для родини, такій роботі передує індивідуальна зустріч медіатора з дитиною, щоб визначити її готовність до такого процесу та підготуватись до зустрічі.
- Неповнолітня особа від 14 років може бути стороною медіації.
3. Дитина сторона процедури: обсяг дієздатності, можливість прийняття рішень
Медіаторові слід виявляти особливу турботу про добробут і найкращі інтереси дитини, спонукати батьків зосереджуватися на потребах дитини та нагадувати батькам про їхній першочерговий обов’язок забезпечувати добробут своєї дитини і про необхідність надання своїм дітям інформації та порад (Рекомендація № R (98) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в сімейних справах Ухвалено Комітетом Міністрів Ради 1998 року).
Державний стандарт соціальної послуги медіації:
- Соціальна послуга дитині надається за згодою її законного представника, а в разі його відсутності – посадової особи органу опіки та піклування.
- Якщо дитина є стороною наявного або ймовірного конфлікту/спору або медіації, присутність такої особи під час підготовчих заходів і проведення медіації обов’язкова.
- Індивідуальна зустріч медіатора (медіаторів) з дитиною віком до 14 років без присутності її законного представника, посадової особи органу опіки та піклування може проводитись за наявності письмового дозволу законного представника / такої особи.
- Медіатор, який працює з дітьми, повинен мати відповідну спеціальну документально підтверджену підготовку.
4. Дитина учасник процедури – зустріч медіатора з дитиною. Стадії залучення дитини до процедури
Мета зустрічі медіатора з дитиною:
- Забезпечення реалізації права дитини на вільне вираження власної думки з усіх питань, що її стосуються, відповідно до ст. 12 Конвенції ООН про права дитини.
- Дотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини у процесі врегулювання сімейного спору.
- Оцінити потреби не лише дорослих учасників, але й дитини, з урахуванням її віку, розвитку, здатності висловлювати думку.
- Не має на меті впливу на волевиявлення дитини чи формування її позиції.
Стадії підготовки дитини до окремої зустрічі з медіатором:
І. Прояснити батькам мету та завдання зустрічі:
- Переконатися в згоді обох батьків і наявності необхідності зустрічі;
- Роз’яснити, що зустріч не є делегуванням дитині відповідальності;
- Відмежувати медіацію від психотерапії, за потреби надати інформацію про психологічну допомогу;
- Перевірити, чи дитина перебуває на обліку або працює з іншими спеціалістами.
ІІ. Підготовка батьків та дітей, з обговоренням можливих результатів:
- Письмова згода обох батьків із гарантіями конфіденційності, постійна підтримка дитини;
- Прогнозування емоційних реакцій батьків на результати зустрічі з дитиною;
- Визначення організаційних питань (місце, формат, кількість дітей);
- Оцінка потенційного стресу чи тиску на дитину;
- Добровільність та усвідомлена згода дитини;
- Інструктаж або допит дитини з боку батьків неможливий.
ІІІ. Проведення зустрічі з дитиною:
- Простір безпечний і доброзичливий: стільці за віком, вода, олівці, іграшки;
- Початкова бесіда – про хобі, школу, інтереси;
- Пояснити дитині мету зустрічі та свою роль;
- Встановити межі конфіденційності та винятки (захист життя, здоров’я);
- Пояснити тривалість зустрічі, обговорити почуття та думки дитини.
ІV. Обговорення результатів зустрічі з батьками:
- Визначити формат передачі інформації батькам: – дитина сама -разом з медіатором – лише медіатор;
- Зустріч одразу після консультації з дитиною, відповіді на питання батьків;
- Передача узгодженої з дитиною інформації (почати з позитивного).
V. Врахування отриманої інформації при прийнятті взаємоприйнятних рішень.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.