Дотримання строків у спадкових правовідносинах має ключове значення для забезпечення своєчасного набуття та реалізації спадкоємцем спадкових прав. Особливо це відчутно сьогодні, коли сучасні реалії, зокрема повномасштабне вторгнення, здійснюють безпрецедентний вплив на всі сфери суспільного життя. Об’єктивні перешкоди, пов’язані з бойовими діями, обмеженим доступом до нотаріальних органів чи вимушеним переміщенням осіб – значно ускладнили можливість дотримання встановлених законом строків.
Такі обставини закономірно призвели до зростання кількості спадкових спорів і, як наслідок, зумовили потребу в формування єдиних підходів до їх вирішення.
У цьому контексті саме судова практика Верховного Суду є правовим орієнтиром у вирішенні найбільш складних та дискусійних питань, що виникають у спадкових правовідносинах.
Окремі висновки щодо початку перебігу строку для прийняття спадщини, наслідків його пропуску, визначення поважності причин його пропуску та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зокрема в умовах воєнного стану, а також обчислення інших строків у спадкових справах розглянемо далі.
Питання, з яким зіштовхуються спадкоємці першочергово, стосується обчислення строку для прийняття спадщини. Зокрема, у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 КЦС ВС визначив, що початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою.
При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п’ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб’єктів цивільних правовідносин.
Постанова КЦС ВС від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903488
У постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 КЦС ВС сформувала важливі висновки щодо правової природи таких строків. Так, КЦС ВС дійшов висновку, що строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 25 січня 2023 року у справі №676/47/21: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108654283
Особливого значення в сучасних умовах набуло питання щодо строків прийняття спадщини під час дії воєнного стану. У постанові від 13 червня 2025 року у справі № 692/852/24 КЦС ВС визначив, що Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості постановою Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо регулювання строку на прийняття спадщини.
Правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.
Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Постанова КЦС ВС від 13 червня 2025 року у справі № 692/852/24: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128386974
У постанові від 19 травня 2025 року у справі № 678/692/20 КЦС ВС звернув увагу, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути висловлено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Постанова КЦС ВС від 19 травня 2025 року у справі № 678/692/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127463666
Водночас щодо прийняття спадщини особами, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то у постанові від 05 березня 2025 року у справі № 369/7499/20 КЦС ВС наголосив, що для таких осіб встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
Постанова КЦС ВС від 05 березня 2025 року у справі № 369/7499/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125734409
Досліджуючи питання правових наслідків неприйняття спадщини у встановлений строк, КЦС ВС у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 345/4171/22 дійшов висновку, якщо особа не прийняла спадщину у встановлений законом строк та їй відмовлено у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, то така особа не вважається такою, що прийняла спадщину, і не набуває прав спадкоємця.
Постанова КЦС ВС від 04 вересня 2024 року у справі № 345/4171/22. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121697809
Особливості прийняття спадщини у випадку, коли спадкодавець на момент смерті проживав за межами України, детально проаналізовано у постанові від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20. Зокрема, ОП КЦС ВС сформувала висновок, що у випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України і до складу спадщини увійшли права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна в Україні.
Якщо спадкоємець не подав у визначений законом строк нотаріусу за місцем знаходження нерухомого майна в Україні заяву про прийняття спадщини, він не може вважатися таким, який прийняв спадщину.
Прийняття спадщини за межами України не свідчить про прийняття спадщини, яка знаходиться в Україні. Такий факт не має юридичного значення для спадкування права на нерухоме майно, розташованого на території України.
Постанова ОП КЦС ВС від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109871518
Щодо строків прийняття спадщини за спадковою трансмісією, то слід звернути увагу на постанову КЦС ВС від 2 червня 2021 року у справі № 155/1584/18, де було зроблено висновок, що право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії виникає, якщо спадкоємець (трансмітент) помер у строк, визначений законом для прийняття спадщини і цей строк не сплив на момент смерті першого спадкоємця (транстмітента), після смерті якого відкрилась друга спадщина – тобто в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Якщо другий спадкодавець не прийняв таку спадщину і помер після спливу строку, встановленого для її прийняття, спадкова трансмісія не застосовується.
Право на прийняття спадщини за трансмісією у разі його виникнення реалізується на загальних підставах, із урахуванням строків, встановлених статтею 1270 ЦК України. Спадщина може бути прийнята в порядку спадкової трансмісії після спливу строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців або в судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними (частини друга, третя статті 1272 ЦК України).
Постанова КЦС ВС від 02 червня 2021 року у справі № 155/1584/18: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495454
Більш детально застосування механізму спадкової трансмісії було роз’яснено у постанові від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19. КЦС ВС пояснив, що застосування цього механізму можливе за наявності послідовної сукупності таких умов-фактів (юридичний склад): 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.
Право трансмісара на прийняття спадщини в порядку трансмісії та право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті трансмітента є самостійними суб’єктивними цивільними правами, тому спадкоємець має вчинити самостійні юридичні дії, які засвідчували б його волевиявлення, спрямоване на прийняття спадщини після смерті першого спадкодавця (в порядку спадкової трансмісії), так і після смерті трансмітента (спадкоємця за заповітом або за законом, який помер після відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця і не встиг її прийняти), зокрема подати дві окремі заяви про прийняття кожної із спадщин або в одній заяві зазначити про прийняття обох спадщин.
Постанова КЦС ВС від 01 вересня 2021 року у справі № 720/2683/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99425889
Щодо особливостей встановлення спеціального тримісячного строку для прийняття спадщини, передбаченого частиною другою статті 1270 ЦК України, то КЦС ВС у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21 визначив, що спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов’язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців: неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини. В ЦК України не вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину. У разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців. Не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина друга статті 1270 ЦК України).
Постанова КЦС ВС від 22 березня 2023 року у справі № 554/356/21: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109747369
Також Верховним Судом було сформульовано низку правових позицій щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у разі пропуску шестимісячного строку з поважних причин.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата ВС сформувала основні підходи щодо визначення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Велика Палата ВС завернула увагу, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне визначення додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців – в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов’язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом) тощо.
Постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120396086
В контексті визначення додаткового строку для прийняття спадщини слід звернути увагу на таку судову практику:
- Незнання про смерть спадкодавця та перебування спадкоємця за межами країни не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 09 жовтня 2024 року у справі № 619/2906/23: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122253046
- Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров’я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.
Постанова КЦС ВС від 17 лютого 2022 року у справі № 953/15603/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103371704
- Такі обставини, як необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавця з апостилем та незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), є достатніми правовими підставами для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967200
- Якщо значна частина встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини припала на період повномасштабної військової агресії, а спадкоємець проживає на території, де велися активні бойові дії, такі обставини є поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку частини третьої статті 1272 ЦК України.
Постанова КЦС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 545/1231/23: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117823680
- Виявлення нотаріусом розбіжностей між заявленими спадкоємцем правами та наданими документами після відкриття спадкової справи є об’єктивною обставиною, що не залежала від спадкоємця, і є поважною причиною для продовження строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 20 липня 2022 року у справі № 489/5656/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372011
- Карантинні обмеження та перебування за кордоном не є поважними причинами для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, якщо спадкоємець мав можливість подати заяву через консульські установи, поштою або електронним повідомленням. Поважними причинами пропуску строку є лише ті, що пов’язані з об’єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 26 березня 2025 року у справі № 522/18483/21: https://reyestr.court.gov.ua/Review/126328423
- Необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074167
- Проживання дочки (позивач) та батька (спадкодавець) у різних населених пунктах, ведення окремого господарства від спадкодавця, відсутність з ним спілкування, а також контактів з іншими спадкоємцями, посилання на відсутність у дочки мобільного телефону та навичок у користуванні сучасною технікою, необізнаність про смерть батька, не є у розумінні частини третьої статті 1272 ЦК України такими перешкодами, які унеможливили звернення дочки до нотаріуса, як за місцем відкриття спадщини, так і за місцем свого проживання, із заявою про прийняття спадщини. Такі обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Постанова КЦС ВС від 28 травня 2025 року у справі № 755/4946/24: https://reyestr.court.gov.ua/Review/127713033
- Відсутність у спадкоємця свідоцтва про смерть спадкодавця не може розцінюватися як об’єктивна обставина, яка утруднила можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки у разі відсутності у нього такого свідоцтва нотаріус мав би можливість витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Постанова КЦС ВС від 23 жовтня 2024 року у справі № 212/3555/23: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122603148
- Позивачкою не надано доказів отримання травми та неможливості у зв’язку з цим пересуватись протягом трьох місяців. Суди обґрунтовано зазначили, що чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв’язку, а також подати її через орган місцевого самоврядування. Постанова КЦС ВС від 9 лютого 2022 року у справі № 709/769/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132716
Окрім строків для прийняття спадщини, Верховний Суд також неодноразово надавав висновки щодо інших строків у спадкових справах.
Зокрема, у постанові КЦС ВС від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц було визначено строк для відмови від прийняття спадщини. Верховний Суд роз’яснив, що тлумачення статті 1273 ЦК України свідчить, що відмова від прийняття спадщини може бути здійснена протягом строку, встановленого законом для прийняття спадщини. Право на відмову від прийняття спадщини існує у спадкоємця лише в межах строку, встановленого для прийняття спадщини, після спливу якого відмова не допускається і продовження (поновлення) якого законом не передбачено.
Постанова КЦС ВС від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц: https://reyestr.court.gov.ua/Review/74055079
У постанові від 03 лютого 2025 року у справі № 496/6349/22 КЦС ВС також звернув увагу, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Досліджуючи питання строків у спадкових правовідносинах, слід звернути увагу на питання обчислення п’ятирічного строку при спадкуванні у четверту чергу з урахуванням дії актів цивільного законодавства в часі. У постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 КЦС ВС дійшов висновку, що п’ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, у тому числі до набрання чинності цим кодексом.
Постанова КЦС ВС від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690426
Питання строків оформлення свідоцтва про право на спадщину КЦС ВС проаналізував у постанові від 03 лютого 2025 року у справі № 496/6349/22. Так, Верховний Суд зазначив, що згідно з підпунктом 4.9 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України, – не раніше зазначених у цих статтях строків.
Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена
Постанова КЦС ВС від 03 лютого 2025 року у справі № 496/6349/22: https://reyestr.court.gov.ua/Review/124866012
На завершення варто звернути увагу на питання позовної давності у спадкових правовідносинах. У постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 ОП КЦС ВС зазначила, що на вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину поширюється позовна давність.
Факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, або видача свідоцтва особі, яка не має прав на спадщину, доводить порушення прав та інтересів особи і саме тому перебіг позовної давності необхідно пов’язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем), а у разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачою такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються його права, йому стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов’язувати саме з таким моментом.
Постанова ОП КЦС ВС від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106533153
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.