Кількість успішних аукціонів, які провів Фонд державного майна України в межах малої приватизації вже наближається до 500, на яких залучено майже 4 млрд грн. Чому бізнес інвестує під час війни та яких змін очікувати в управлінні держпідприємствами?
На ці та інші запитання відповів голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельніков в ефірі Українського радіо, повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
На думку адвоката, активізації інвесторів до вкладу коштів у нерухомі активи посприяло те, що держава надала можливість приватизації цілісних майнових комплексів, обтяжених багаторічними арештами на майно, спростила процедуру приватизації, дозволивши підписувати документи онлайн, і скоротила строки продажу й експозиції об’єктів. Також на ці процеси позитивно вплинуло збереження дозволів і ліцензій для нових власників єдиних майнових комплексів.
«Інвестори зацікавлені в об’єктах, що не потребують великих вкладень для майбутніх запусків. До них можна віднести спиртові заводи, комбінати та підприємства, що розташовані на заході країни, які можуть розглядатися як майданчики для релокації. Бізнес купує збиткові для держави об’єкти та отримує можливість продовжувати роботу, заробляти гроші, сплачувати податки.
«Фактично розблокований на даний час процес малої приватизації. Це дає плюси економіці, дає можливість бізнесу інвестувати гроші в економіку. Державний бюджет отримує кошти – бізнес інвестує. Таким чином, за рахунок цих об’єктів збільшиться кількість підприємств, які будуть займатись певними видами діяльності. Наприклад, серед того майна є приміщення готелю «Ермітаж» в Києві. Фонд держмайна відзвітував про 730 млн грн. Це прямі інвестиції плюс пересічні – а це десятки-сотні млн грн. треба інвестувати, щоб він запрацював. До того ж, це історична будівля, яка збереже свій функціонал, так як це і був готель з 90х років, і це підприємство, якщо це відбудеться протягом 1-2 року двох, створить сотні робочих місць, буде платити податки та зробить ремонт», – вважає А. Шабельніков.
Голова Комітету НААУ переконаний, що залучення приватних інвестицій у державні підприємства сприяють розвитку технологій та інфраструктури, дають можливість осучаснити економіку та підвищити конкурентну спроможність нашої держави. Це важливі поповнення бюджету під час воєнного стану, що можуть суттєво підтримати Збройні Сили України та допомогти обороноздатності країни.
«Відбувається релокація бізнесу з центральних та східних регіонів в західні. Ми бачимо, що в цьому процесі вже фігурують і західні підприємства. Наприклад, «Волиньторф», який продали за 212 млн грн. та «Укроборонресурси», яке вже не має відношення до виготовлення боєприпасів і яке продали за 210 млн грн. Це хороший показник в тому, що не тільки в центральний регіон вкладає бізнес, а ще і в західні регіони. Таким чином, є можливість інвестувати в усю економіку. Крім того, держава витрачати на утримання цих об’єктів не буде, а бізнес буде в них інвестувати, тому що крім того, що вкладається вартість об’єкту, інвестори беруть зобов’язання по сплаті боргів цього підприємства. І про це також звітує Фонд держмайна», – зазначив адвокат.
Процедура приватизації під час воєнного стану включає в себе безліч ризиків, наголосив А. Шабельніков. Зокрема, це складова корупційного характеру, що полягає в доступі до інформації щодо стану об’єктів, які виставляються. Оскільки відсутні єдині стандарти опису публікованої інформації, то на практиці можна зіткнутися з великою кількістю непорозумінь. Траплялися випадки, коли після проведення аукціонів активи виявлялися у значно гіршому стані, ніж було задекларовано. До мінусів можна також віднести і нестабільність ситуації в країні та висока вірогідність обстрілів.
«Ми ж з вами не досліджуємо вартість об’єктів. Ми не знаємо, чи відповідає вона реальним цифрам. Звичайно, це прямі млрд в державний бюджет, але завжди є ризик в тому, що хтось може занизити вартість. Хто це має регулювати? Так, в будь-якому випадку проводиться аудит до торгів, але ми розуміємо, що це питання може бути регульовано в ручному режимі Фондом держмайна та його чиновниками, певними іншими особами», – припускає адвокат.
А. Шабельніков позитивно оцінив нещодавно підтриманий Верховною Радою України законопроект № 5593-д щодо вдосконалення корпоративного управління держпідприємствами. Він зазначив, що це ще один крок, який наближає євроінтеграцію України та відповідає вимогам міжнародних партнерів.
Так, новий законопроект надає більші повноваження уряду, який здійснюватиме заходи контролю за допомогою наглядових рад підприємств. Затвердження політики державної власності, визначення завдань щодо приватизації, оцінка роботи, розроблення стратегії і ролі держави в управлінні державними підприємствами – головні завдання уряду.
Обов’язковим для державних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, стає обрання дворівневої структури управління та утворення наглядової ради, у разі якщо вони відповідають критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України у політиці державної власності або встановленим законом.
Нормативи для дивідендів скасовуються. Тепер необхідний рівень будуть визначати за потребами галузі чи окремого підприємства. У той же час мінімальний рівень дивідендів залишиться на позначці у 30 %.
Крім того, наглядові ради отримають додаткові повноваження. Якщо законопроект № 5593-д підпише Президент, то наглядові ради затверджуватимуть фінансові та стратегічні плани, будуть відповідальними за призначення та звільнення керівництва і здійснюватимуть відповідний контроль за діяльністю, а ревізійні комісії отримають альтернативу внутрішнього контролю – управління ризиками, внутрішній аудит тощо. Із цією ж метою до погодження індикаторів буде також залучатися Мінфін.
«Загалом, законом запроваджуються механізми корпоративного управління в державних підприємствах, які відповідають світовій практиці, що дозволить залучати інвестиції для відбудови України», – підсумував адвокат.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.