Нещодавно у Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл, присвячений формуванню конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та новим законодавчим ініціативами. Захід, який привернув увагу народних обранців з профільних комітетів Верховної Ради, підняв чимало проблемних питань.
Відповісти на них «ЗіБ» попросив одного із ключових учасників — спікера НААУ, голову Комітету з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Олексія ШЕВЧУКА.
«В законі відсутня будь-яка норма про попереднє затвердження методології»
— Олексію Анатолійовичу, чому сьогодні знову говорять про формування ВККС?
— Щоб зрозуміти поточну проблематику, потрібно повернутися до тих рішень, які поклали початок затяжному періоду паралічу кадрових процесів у судовій системі.
У жовтні 2019 року Верховна Рада внесла зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів». Законом №193-IX щодо діяльності органів суддівського врядування достроково припинили повноваження всіх членів ВККС.
Наскільки я пам’ятаю, публічно це пояснювали необхідністю «очищення» судової системи від впливів і залежностей. Але за цим гаслом опинилася небезпечна правова лакуна: жодного нового складу ВККС сформовано не було. А вся система добору та оцінювання суддів зупинилася на невизначений час.
— Це був технічний збій чи свідома політична стратегія?
— Не готовий відповісти. Але без ВККС не можна було проводити конкурси до судів, не було можливості здійснювати кваліфоцінювання, переведення суддів або вирішення кадрових питань. Так або інакше, це призвело до стрімкого зростання кількості суддівських вакансій — у деяких судах залишались лише один або жодного дієздатного судді. Зрештою Україна отримала явище, яке можна кваліфікувати як інституційну неспроможність держави забезпечити доступ до правосуддя.
Відновлення ВККС стало можливим лише у 2021 році завдяки ухваленню закону №1629-IX щодо відновлення роботи ВККС. Він запровадив нову процедуру добору членів комісії — за участі міжнародних експертів. І це був компроміс із міжнародними партнерами України, зокрема ЄС і Радою Європи, які поставили незалежний добір як одну з умов макрофінансової допомоги та загального євроінтеграційного напряму руху України.
Тоді іноземні фахівці отримали вирішальний голос у відборі до органу суддівського врядування. Цей підхід мав на меті не лише забезпечити якісний склад нової ВККС, а й відновити суспільну довіру до процедури, яка роками критикувалася за замкнутість, кругову поруку і політичні впливи.
Процедура формування ВККС у новому форматі тривала понад два роки. Конкурс завершився лише 1.06.2023, коли Вища рада правосуддя затвердила 16 нових членів комісії. Хоча тоді була низка технічних і процедурних питань, усе ж було досягнуто головного — ВККС знову почала працювати, а система добору суддів отримала шанс на відновлення.
Але за чинним законом склад конкурсної комісії з міжнародною участю призначався лише на два роки. Тож виникла нова проблема: 1.06.2025 строк повноважень цього складу сплив. А орган, відповідальний за запуск наступного добору — Вища рада правосуддя — не виконала своїх обов’язків щодо його початку.
— Поясніть читачам, що саме не виконала ВРП?
— Тут особливо немає що пояснювати. Є ст.951 закону «Про судоустрій і статус суддів», чинна редакція якої передбачає, що конкурсна комісія з добору членів ВККС формується Вищою радою правосуддя з осіб, запропонованих визначеними суб’єктами: Радою суддів України, Радою прокурорів України, Радою адвокатів України та Національною академією правових наук України. Повноваження попередньої конкурсної комісії із міжнародними експертами закінчилися 1 червня. І ВРП мала негайно почати процедуру формування нового складу.
Закон зобов’язує ВРП у п’ятиденний строк після припинення повноважень попередньої конкурсної комісії: оприлюднити оголошення про початок формування нової конкурсної комісії в газеті «Голос
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.