Про CAS – цікаві справи за участі українців розповіла адвокат, кандидат юридичних наук, експерт зі спортивного права, арбітр КАС, консультант з питань антидопінгу Національного Олімпійського Комітету України Ганна Бордюгова під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками цікаві справи Міжнародного спортивного арбітражного суду за участі українців, а саме:
- 1. Огляд рішень Міжнародного спортивного арбітражного суду.
- 2. Справи легкоатлеток Тетяни Гамери, Олесі Повх та Ольги Земляк, спортивного лікаря Олени Дорофеєвої, справа ФК Шахтар проти Матузалема.
- 3. Огляд найцікавіших та корисних суджень колегій.
- 4. Справа Повх-Земляк – реакція ВАДА.
У рамках характеристики справ Міжнародного спортивного арбітражного суду акцентовано на наступному:
1. Огляд рішень Міжнародного спортивного арбітражного суду
CAS часто застосовує принципи цивільного права при оцінці дисциплінарних питань і допускає дисциплінарну відповідальність навіть за відсутності кримінальних проваджень (потрібен баланс інтересів сторін при оцінці доказів).
У справах щодо «доказів» (договірні матчі, допінг тощо) КАС вимагає високий стандарт доведення — «до комфортного переконання колегії», інколи — навіть «поза усіляким розумним сумнівом» залежно від тяжкості обвинувачення.
CAS підкреслює, що форс-мажор має бути обґрунтований конкретними фактичними обставинами — загальні посилання на фінансові проблеми не достатні.
Доктрина «field of play decisions» (рішення, ухвалені на спортивному майданчику) зберігає пріоритет — CAS не переглядає таких рішень, окрім випадків очевидних помилок або зловживань.
2. Справи легкоатлеток Тетяни Гамери, Олесі Повх та Ольги Земляк, спортивного лікаря Олени Дорофеєвої, справа ФК Шахтар проти ФІФА
Справи CAS:
- CAS 2016/A/4817 Тетяна Гамера проти ІААФ та ФЛАУ: арбітражне застереження, що міститься у ст. 42.3 АДП ІААФ дозволяє апеляції до КАС тільки на рішення НФ у першій інстанції, але не щодо рішень НФ у «другій» інстанції. Заява щодо перегляду, подана спортсменом до органу, який ухвалив рішення по першій інстанції, формально не є апеляцією. Це слідує з контексту ст. 42.3 – спортсмен міжнародного рівня не може подати скаргу до іншого національного органу для повного перегляду. Положення, однак, не перешкоджає спортивному органу переглянути – з власної ініціативи та в рамках наданої дискреції – раніше ухвалене ним рішення. Рішення, ухвалене спортивною організацією щодо перегляду є адміністративною справою, що може бути наново відкрита і переглянута в будь-який час. Тому заява спортсмена до спортивної організації з проханням переглянути раніше ухвалене нею рішення суттєво відрізняється від апеляції, забороненої ст. 42.3. Заяви щодо перегляду не є ані обмеженими у часі, ані надають повного доступу до правосуддя. Натомість такі заяви є позасудовими засобами, що можуть бути використані у будь-який час і для їх розгляду немає чітко визначеної процедури. Додатково та на противагу звичайним апеляціям, спортивні федерації вільні розглядати такі позасудові заяви на власний розсуд.
- CAS 2018/A/5654, 5655 – Ольга Земляк та Олеся Повх проти ФЛАУ та ВАДА: рівень тестостерону в плазмі крові – аналіз відібраний з метою збору даних щодо рівня тестостерону у жінок – спортсменок найвищого рівня і подальшого ухвалення Регламенту Всесвітньої асоціації легкої атлетики щодо допуску спортсменок з природньо підвищеним рівнем тестостерону до змагань серед жінок Метод знаходження – його наукова валідність та затвердження ВАДА Початок строку відсторонення КАС підтвердив, що, з огляду на докази, метод визначення рівня тестостерону у сироватці крові є науково дійсним та достовірним (хоча він і не був широко використовуваним для цілей антидопінгового контролю, а в медичних цілях). Не дивлячись на те, що цей метод не був затверджений ВАДА, як того вимагає стаття 33.1 АДП ІААФ, це не суперечить тому, що він все ж є належним доказом у визначенні ПАДП (оскільки отримані результати є науково достовірними). За результатами цієї справи з 2020 року, провівши додаткові дослідження, ВАДА включило вимірювання рівня тестостерону в плазмі крові до показників стероїдного профілю Біологічного паспорта спортсмена і на сьогодні він широко використовується.
- CAS 2016/A/4697 Єлєна Дорофеєва проти ІТФ: у випадку, коли спортсмен бере участь у змаганні, організованому федерацією, він за замовчанням погоджується бути зобов’язаним застосовними у такому змаганні правилами в обмін на допущення до участі у них. Однак, на противагу, за замовчанням не може бути визнано, що спортивний лікар, який взяв участь у дисциплінарному провадженні спортивної федерації щодо нього, погодився бути зобов’язаним відповідними правилами, особливо у випадку, коли такий спортивний лікар напряму оскаржив юрисдикцію цієї федерації одразу після відкриття цього провадження. Відповідно до ВАДАК, надання допомоги спортсмену, як таке, не є «участю у спорті» і тому погодженням (прийняттям) антидопінгових правил. Більше того, договірні відносини між спортсменом та спортивним лікарем ні в якому разі не означають, що такий лікар також автоматично вступив одночасно у правовідносини з третьою стороною (федерацією цього спортсмена), таким чином приймаючи дисциплінарні повноваження такої федерації. У виключному випадку це могло б бути так, якщо договір між спортсменом та спортивним лікарем передбачав би якісь вигоди для такої третьої сторони. Тому, якщо спортивний лікар ніколи не погоджувався на те, щоб бути зобов’язаним АДП федерації, він і не може підпадати під їх дію.
- CAS 2022/A/9016 ФК Шахтар проти ФІФА: предмет: оскарження рішення ФІФА, яке продовжило дію «Додатку 7» (тимчасові правила, пов’язані з війною в Україні). Питання — трудові договори з іноземним елементом, механізм ухвалення рішення ФІФА, правомірність заходів (автоматичне/унілатеральне призупинення контрактів, можливість одноосібного призупинення гравцями/тренерами) та компенсації збитків клубу. Колегія визнала, що рішення ФІФА прийнято в межах дискреції та в інтересах безпеки гравців; вимога компенсації збитків може бути розглянута, кожен випадок має вивчатись індивідуально.
3. Огляд найцікавіших та корисних суджень колегій:
Стандарти доказування:
- CAS не вимагає кримінального рівня доказів («beyond reasonable doubt»), але наполягає на стандарті «comfortable satisfaction».
- Приклад: справи Повх–Земляк — доведення достовірності аналізів, навіть без офіційного затвердження методу ВАДА.
2. Процесуальна справедливість:
- Рішення спортивних федерацій можуть бути скасовані, якщо порушено право на захист, повідомлення або прозорість процедури.
- Приклад: справа Гамери — CAS підкреслив, що рішення вважається чинним після отримання спортсменом, незалежно від формальностей.
3. Наукові докази у допінгових спорах:
- CAS визнає методики допустимими, якщо вони відповідають науковій практиці, навіть до офіційного затвердження (справа Повх–Земляк).
- Важливість оцінки незалежних експертів і можливості спортсмена поставити під сумнів достовірність результатів.
4. Юрисдикція спортивних органів:
- Федерація може застосовувати санкції лише до осіб, на яких поширюються її правила (справа Дорофєєвої).
- CAS наголосив, що «прийняття антидопінгових правил» вимагає усвідомленої згоди або очевидного зв’язку зі спортивною діяльністю.
5. Баланс інтересів у форс-мажорних умовах
- У справі ФК Шахтар проти FIFA CAS підтримав рішення, спрямоване на безпеку гравців, незважаючи на економічні втрати клубу.
- Підкреслено, що «інтерес безпеки» може переважати фінансові інтереси сторони.
4. Справа Повх-Земляк – реакція ВАДА
Справи:
- CAS 2018/A/5654 — Ольга Земляк проти ФЛАУ та ВАДА
- CAS 2018/A/5655 — Олеся Повх проти ФЛАУ та ВАДА
Обидві спортсменки були дискваліфіковані за порушення антидопінгових правил (ПАДП) на підставі аналізу біологічного паспорта спортсмена (ABP).
Ключовим було визначення рівня тестостерону у плазмі крові, що використовувалося для оцінки стероїдного профілю.
На момент досліджень метод визначення тестостерону в плазмі ще не був офіційно затверджений ВАДА як частина стандартного аналізу у рамках Біологічного паспорта (ABP).
Захист спортсменок стверджував, що такий аналіз не може бути допустимим доказом, бо він не має статусу офіційного методу.
Позиції сторін у CAS:
- Сторона спортсменок (Повх, Земляк):
- метод є експериментальним, не сертифікований ВАДА;
- тому результати не можуть бути доказом допінгу;
- вимагали скасування рішень ФЛАУ.
- Сторона ВАДА та ФЛАУ:
- метод базується на науково перевірених показниках;
- він використовується в антидопінгових лабораторіях як допоміжний для визначення ендогенного тестостерону;
- навіть без формального затвердження метод може бути прийнятий, якщо його надійність доведена.
Колегія CAS (CAS 2018/A/5654, 5655) зазначила:
- Метод вимірювання тестостерону у плазмі має наукову валідність та може використовуватись як доказ.
- Формальне затвердження ВАДА — не обов’язкова умова, якщо метод відповідає принципам наукової достовірності та застосовується в акредитованій лабораторії.
- CAS визнав результати аналізів достатніми для встановлення порушення антидопінгових правил.
- Строк відсторонення визначено з моменту отримання спортсменками повідомлення про позитивний результат.
Таким чином, CAS підтвердив санкції, а також створив новий підхід до допустимості наукових доказів — коли наукова надійність методу може переважати відсутність формального схвалення ВАДА.
Після цих рішень CAS, ВАДА здійснила переоцінку наукового підходу до вимірювання рівня тестостерону.
У 2020 році ВАДА офіційно включила показник тестостерону у плазмі крові до параметрів стероїдного профілю Біологічного паспорта спортсмена (ABP).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.