До зобов’язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ можливе та не суперечить чинному законодавству

Пеня в цьому разі має обчислюватись і стягуватись у національній валюті України –гривні.

6 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду розглянув справу за позовом ПАТ «Сбербанк» до ПАТ «Чорноморська транспортна компанія» простягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та на підставі договору поруки та пені.

Звертаючись із касаційною скаргою,ПАТ «Чорноморська транспортна компанія», окрім іншого, вважає, що до зобов’язань виражених в іноземній валюті застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ неможливе та суперечить чинному законодавству України.

За результатами касаційного перегляду справи Верховний Суд вказав таке.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня(стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов’язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України –гривні.

У зв’язку з викладеним, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що до зобов’язань, виражених в іноземній валюті, застосування пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ неможливе та суперечить чинному законодавству України.

Господарські суди встановили, що відповідно до п. 10.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позичальником за кредитним договором, ПАТ «Сбербанк» має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення.

Отже, як правильно зауважено господарськими судами, умовами укладеного сторонами кредитного договору було передбачено, що позичальник сплачує банку пеню у гривнях на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням умов кредитного договору, пеня в даному випадку має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України –гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов’язання.

Водночас, розрахунок, який подано банком, здійснено не щоденно, тоді як у 2014-2015 роках курс долара США до національної валюти –гривні, змінювався майже кожен день.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що в даному випадку банком пеню розраховано неправильно, тоді як на наведені обставини господарські суди попередніх інстанцій належної уваги не звернули.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 6 березня 2019року у справі No 916/4692/15 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80308706.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові ОП КГС ВС від 18 вересня 2020 року у справі No 916/4693/15: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91973219.