Про допустимість доказів у світлі КПК та стандартів ЄСПЛ: практичний вимір розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками допустимість доказів у світлі КПК та стандартів ЄСПЛ, а саме:
- 1. Стандарти ЄСПЛ щодо оцінки доказів.
- 2. Критерії допустимості доказів за КПК України.
- 3. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
- 4. Окремі види доказів у контексті стандартів ЄСПЛ.
У рамках характеристики допустимості доказів акцентовано на наступному:
1. Стандарти ЄСПЛ щодо оцінки доказів
ЄСПЛ не встановлює формальних правил допустимості доказів, а оцінює їх крізь призму справедливості судового розгляду в цілому (ст. 6 Конвенції).
Ключові підходи:
- оцінюється весь доказовий масив, а не окремий доказ ізольовано;
- навіть незаконно отриманий доказ не автоматично робить провадження несправедливим;
- доведеність може ґрунтуватися на співіснуванні достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених висновків або неспростованих презумпцій факту.
Судові рішення ЄСПЛ:
- Schenk v. Switzerland – допустимість незаконно отриманих доказів оцінюється через справедливість провадження в цілому;
- Khan v. the United Kingdom – відсутність автоматичного застосування доктрини «плодів отруйного дерева» ;
- Abu Zubaydah v. Lithuania (31.05.2018) – доведеність може випливати з узгоджених презумпцій та умовиводів.
2. Критерії допустимості доказів за КПК України
Відповідно до ст. 87 КПК України – доказ є недопустимим, якщо він отриманий унаслідок істотного порушення фундаментальних прав і свобод людини.
Суд при вирішенні питання допустимості зобов’язаний:
- Встановити, яке саме право порушено;
- Визначити істотність порушення;
- З’ясувати, чи породжує порушення сумніви в достовірності доказу;
- Оцінити, чи можуть ці сумніви бути усунуті іншими допустимими доказами.
Судова практика Верховного Суду:
- постанова ВС від 14.06.2023, справа № 573/1510/18 – суд має обґрунтовувати істотність порушення та посилатися на конкретний пункт ч. 2 ст. 87 КПК України;
- постанова ККС ВС від 25.09.2018, справа № 210/4412/15-к – ключове значення має можливість або неможливість усунення сумнівів у достовірності доказів;
- постанова ККС ВС від 05.08.2020, справа № 334/5670/18 – оцінка наслідків порушення та їх незворотність;
- постанова ККС ВС від 08.10.2019, справа № 639/8329/14-к – похідні докази визнаються недопустимими лише за наявності прямого причинного зв’язку.
3. Стандарт доказування «поза розумним сумнівом»
Стандарт «поза розумним сумнівом» є прецедентним стандартом ЄСПЛ, який використовується Судом для власної оцінки доказів.
Сутність стандарту:
- обвинувачення повинно довести, що існує єдина логічна версія події, яка пояснює встановлені факти;
- розумний сумнів – це непереборний сумнів, що залишається після повного й об’єктивного дослідження обставин.
Судова практика:
- Greek Case – формування стандарту «поза розумним сумнівом» у практиці ЄСПЛ;
- Ringvold v. Norway (11.02.2003) – стандарт у кримінальних справах є вищим, ніж у цивільних;
- постанова ККС ВС від 21.02.2019, справа № 701/613/16-к – обвинувальний вирок можливий лише за доведеності вини поза розумним сумнівом;
- постанова ВС від 23.06.2020, справа № 159/3738/16-к – визначення поняття «розумного сумніву» в національній практиці.
- Окремі види доказів у контексті стандартів ЄСПЛ:
Електронні докази: електронний доказ не може визнаватися недопустимим лише через форму.
Судове рішення:
- постанова Об’єднаної палати ККС ВС від 29.03.2021, справа № 554/5090/16-к – електронний документ не ототожнюється з матеріальним носієм; допустимість не заперечується через електронну форму.
Провокація злочину:
ЄСПЛ оцінює, чи не створила держава злочин замість фіксації вже наявного умислу.
Судова практика:
- Akbay and Others v. Germany (15.10.2020) – критерії розмежування допустимої оперативної діяльності та провокації;
- Lalas v. Lithuania (01.03.2011) – визначення впливу поведінки агентів держави на волю обвинуваченого;
- ухвала АП ВАКС від 27.04.2021, справа № 758/5744/17 – застосування стандартів ЄСПЛ у національному процесі.
Похідні докази («плоди отруйного дерева»):
Судові рішення:
- Khan v. the United Kingdom, Schenk v. Switzerland – оцінка справедливості провадження загалом;
- постанова ККС ВС у справі № 455/844/16-к – застосування ч. 1 ст. 87 КПК України лише за умови прямого причинного зв’язку.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.