Про дисциплінарну відповідальність суддів. оскарження рішень ВРП у дисциплінарних справах: аналіз практики Верховного Суду розповіла суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області, викладач Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Вікторія Бучківська під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками практику Верховного Суду щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а саме:
1. Питання доброчесності та етики: тлумачення Верховного Суду.
2. Межі кваліфікації дисциплінарних правопорушень.
3. Практика ВП ВС у справах щодо:
- 3.1. Порушення строків виготовлення повних текстів судових рішень / несвоєчасне внесення до ЄДРСР.
- 3.2. Виправлення описок в судовому рішенні з порушенням закону.
- 3.3. Порушення, допущені при вирішенні питання про забезпечення позову; затвердження мирової угоди; арешту майна, запобіжних заходів.
- 3.4. Порушення строків розгляду заяв про самовідвід.
- 3.5. Позапроцесуальне спілкування.
У рамках характеристики дисциплінарної відповідальності суддів акцентовано на наступному:
1. Питання доброчесності та етики: тлумачення Верховного Суду (ВС)
Тлумачення понять доброчесності та етики Верховним Судом підкреслює високі морально-етичні вимоги до суддів, які є необхідною передумовою ефективності правосуддя та довіри до суду.
Етичні стандарти та поведінка судді:
- КАС ВС (ухвала у справі № 800/219/17 від 22.03.2018):
Ефективність правосуддя насамперед залежить від особистих чеснот судді.
Суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Тлумачення поняття «Доброчесність»:
- КАС ВС (ухвала у справі № 9901/212/19):
Відсутність у законі визначення терміну “доброчесність” не звільняє суб’єктів правовідносин використовувати його в процесі правозастосування та мотивувати, за якими ознаками та чи інша кандидатура на посаду судді не може бути віднесена до доброчесних.
- ВП ВС (постанова від 10.11.2022, №9901/355/21):
Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, з-поміж іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго ставлення до сторін у справах і чесності та моральності у способі власного життя, реалізації своїх прав і виконанні обов`язків, здійсненні правосуддя.
2. Межі кваліфікації дисциплінарних правопорушень
Право кваліфікувати дії судді як дисциплінарне правопорушення є виключною прерогативою органів суддівського врядування, і цей процес не обмежується лише доводами скаржника.
Повноваження та Підстава притягнення:
- Виключні повноваження: Виключні повноваження щодо кваліфікації дій судді належать Дисциплінарним палатам Вищої ради правосуддя (ВРП).
- Підстава притягнення: Підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.
Велика Палата Верховного Суду виклала подібні позиції у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18 та від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19.
- Необмеженість доводами скарги: Дисциплінарний орган ВРП не обмежений зазначеними в скарзі доводами на стадії розгляду та ухвалення рішення. Він має повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо дійде висновку про наявність правових підстав.
3. Практика ВП ВС у справах щодо:
3.1. Порушення строків виготовлення повних текстів судових рішень / несвоєчасне внесення до ЄДРСР
Судова практика: Постанова ВП ВС від 10 лютого 2022 року (провадження № 11-442са20):
Наявність у матеріалах судових справ супровідних листів про надсилання копій судових рішень, датованих раніше, ніж безпосередньо створені у АСДС «Д-3» судові рішення, не може свідчити про виготовлення відповідних судових рішень.
Створення супровідних листів є окремою дією, яка хоч і не повинна передувати виготовленню судового рішення, однак функціональні можливості АСДС «Д-3» дозволяють вчинити цю дію до моменту створення судового рішення.
Таким чином, факт виготовлення судового рішення має підтверджуватися датою створення самого рішення в автоматизованій системі.
3.2. Виправлення описок в судовому рішенні з порушенням закону
Обставини справи, які розглядала ВРП:
- Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду було підписано і направлено в ЄДРСР текст постанови від 21 листопада 2019 року у справі № 469/1511/16-а, який, за твердженням колегії суддів, суперечив тому рішенню, яке було фактично прийнято цим складом суду.
- З метою усунення таких наслідків колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про можливість вчинення дій щодо зміни тексту остаточного рішення (постанови) касаційного суду у спосіб винесення ухвали про виправлення описки.
3.3. Порушення, допущені при вирішенні питання про забезпечення позову; затвердження мирової угоди; арешту майна, запобіжних заходів
Судова практика: Постанова ВП ВС від 16 листопада 2023 року (провадження № 11-228сап21):
За результатами розгляду заяв про затвердження мирових угод у цих справах суддя ОСОБА_1 визнала за позивачами право власності на об’єкти нерухомого майна з правом присвоєння окремих адрес та необхідністю державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомості. Зазначаючи про можливість визнання мирових угод, скаржниця у постановлених 16 травня та 08 червня 2018 року ухвалах не мотивувала, з яких підстав вона погодилась із позиціями сторін у справах. Крім того, за відсутності в матеріалах справ документів, які підтверджують право власності на об’єкти нерухомості, визнане зазначеними рішеннями, суддя ОСОБА_1 не перевірила, чи не суперечать умови мирової угоди закону, та не вказала про це в постановлених ухвалах. Ураховуючи предмет спору у справах № 554/2374/18, № 554/3811/18, № 554/3649/18, наявні в матеріалах докази щодо правового режиму майна, про яке йшлося в мирових угодах, а також установлені ЦПК України умови затвердження мирової угоди, ВП ВС визнала обґрунтованим висновок ВРП про те, що ухвалені суддею ОСОБОЮ_1 рішення у цих справах не містять обґрунтування необхідності та можливості затвердження мирових угод поза межами предмета позовних вимог, а відтак погодилася з висновком відповідача про наявність у діях скаржниці ознак дисциплінарного проступку.
3.4. Порушення строків розгляду заяв про самовідвід
Судова практика: Постанова ВП ВС від 14 березня 2024 року у справі № 990SCGC/4/23 (провадження № 11-202сап23):
Вказаною постановою ВП ВС залишено без змін рішення ВРП від 23 листопада 2023 року № 1077/0/15-23, яким залишено без змін рішення ДП від 24 травня 2021 року № 1110/2дп/15-21 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Ураховуючи обсяг і специфіку процесуальних дій, які має вчинити суддя для розгляду заяви про самовідвід іншого судді, та виходячи із встановлених у справі обставин, ВРП дійшла обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, розглянувши відповідну заяву лише через пів року після її надходження, ухвалила рішення поза межами розумного строку. Доводи скаржниці про те, що тривалість розгляду нею заяви про самовідвід зумовлена обʼєктивними причинами, зокрема укомплектованістю суду суддями лише на 41 % та значним навантаженням, були ретельно перевірені ВРП та враховані при застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Так, ВРП проаналізувала, крім іншого, розгляд скаржницею заяв суддів про самовідвід і встановила вибірковий підхід до їх розгляду, а також неврахування черговості надходження. Урахувала ВРП при цьому і час, протягом якого ОСОБА_1 розглядала заяву про самовідвід судді ОСОБА_8. Не може погодитися Велика Палата Верховного Суду і з доводами скарги про те, що ВРП не дотрималася вимог здійснення кваліфікації діяння, оскільки не встановлено, який саме конкретний прояв обʼєктивної сторони – безпідставне затягування чи невжиття заходів щодо розгляду заяви ставиться в провину ОСОБА_1 . У рішенні Другої Дисциплінарної палати ВРП, з яким погодилась і ВРП, йдеться про те, що ОСОБА_1 внаслідок недбалості не вжито заходів щодо своєчасного розгляду заяви про відвід та безпідставно затягнуто її розгляд всупереч розумному та обʼєктивно потрібному для розгляду заяви про самовідвід судді строку. За встановлених у справі обставин ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, яким і передбачено відповідальність судді за вчинення зазначеного дисциплінарного проступку.
3.5. Позапроцесуальне спілкування
Судова практика: Постанова ВП ВС від 30 травня 2024 року у справі № 990SCGC/3/24 (провадження № 11-22сап24):
- ВРП: …порушення виявилися у тому, що мало місце позапроцесуальне спілкування судді ОСОБА_1 з адвокатом Вездауцаном І. М., і під час неодноразових зустрічей суддя висловлювала прохання надати їй неправомірну вигоду за прийняття нею рішення про повернення вилучених під час досудового розслідування грошових коштів ОСОБА_3 . Також встановлений факт зустрічі судді ОСОБА_1 з адвокатом у підсобному приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова та отримання від нього неправомірної вигоди в той час, коли вона видалилась до нарадчої кімнати для постановлення процесуального рішення, що свідчить про порушення порядку перебування судді в нарадчій кімнаті. …такі факти, встановлені при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій стосовно судді ОСОБА_1 і зафіксовані у відповідних протоколах, неодноразово були предметом розгляду ВРП під час розгляду клопотань заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н. І. про тимчасове відсторонення судді Дзержинського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності та клопотань Генерального прокурора ОСОБА_7 про продовження строку її тимчасового відсторонення.
- ВП ВС: Установлені в ході дисциплінарного провадження факти та обставини мають значення тільки для прийняття рішень ВРП у межах своєї компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Беручи до уваги наведене, ВП ВС погодилася з позицією ВРП у спірному рішенні щодо можливості використання протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій і даних матеріалів кримінального провадження в дисциплінарному провадженні та відхилила посилання скаржниці на іншу практику ВРП.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.