Кіберзагрози давно вийшли за межі ІТ-відділів. Атака на пошту чи сервери здатна паралізувати роботу будь-якого бізнесу. Тож кібербезпека стала питанням виживання компанії. Як вибудувати базовий захист із мінімальними витратами та зменшити ризики?
Про практичні поради від члена Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації Ігоря Гордуся, інформує LIGA ZAKON.
Людський фактор
У більшості кіберінцидентів вирішальною стає не складна технологія зламу, а людська помилка. Відкритий фішинговий лист, випадково надісланий документ чи пароль, який не змінили після звільнення колеги, – такі дрібниці щодня запускають серйозні атаки. За даними міжнародних досліджень, понад 70 % успішних зламів починаються саме з цього.
Найпотужніші технічні засоби марні, якщо співробітники самі передають доступ до систем. У корпоративному середовищі працюють із великим масивом даних, і будь-яка необережність може коштувати дорого. Наприклад, лист із підробленим посиланням від «банку» здатен відкрити зловмиснику двері до всієї внутрішньої мережі.
Щоб зменшити ризики, потрібна системна робота з персоналом. Це не разова лекція, а постійна програма кіберосвіти, що включає:
- тренування протидії фішингу – надсилання співробітникам тестових листів із підробленими посиланнями та розбір помилок надалі;
- культивування кібергігієни – від блокування комп’ютера до критичної перевірки будь-яких запитів;
- використання складних паролів і менеджерів для їхнього зберігання.
Окремий аспект – розмежування доступу. Принцип «мінімально необхідних прав» обмежує масштаби шкоди: навіть якщо бухгалтер поділиться даними, зловмисник не зможе змінити налаштування CRM чи видалити клієнтську базу.
Помилки будуть завжди, але правильна стратегія навчання й контроль доступу перетворюють співробітників із потенційної загрози на один із найнадійніших бар’єрів захисту.
Робочі пристрої
Комп’ютер, смартфон чи планшет – це фактично ключ до всієї корпоративної інфраструктури. Втрата або злам пристрою відкриває доступ до документів, паролів, фінансів і внутрішніх систем. Тому кіберзахист починається саме з них.
Перший крок – сучасні антивірусні та EDR-рішення (Endpoint Detection & Response). Вони не лише блокують відомі загрози, а й відстежують підозрілу поведінку програм у реальному часі. Якщо починається масове шифрування файлів, система автоматично ізолює процес і зупиняє атаку.
Другий – оновлення. Більшість атак експлуатує вразливості, для яких давно існують патчі. Автоматичне оновлення дозволяє мінімізувати цей ризик. Важливо налаштувати централізоване управління оновленнями, щоб жоден пристрій у компанії не залишався без актуального захисту.
Третій аспект – шифрування. Повне шифрування дисків (BitLocker, FileVault) робить дані недоступними у разі викрадення. Додатково можна шифрувати окрмі файли чи архіви з конфіденційною інформацією.
Наступний рівень – резервне копіювання. Оптимальна практика – правило «3-2-1»: три копії даних, на двох носіях, одна з яких – у віддаленому сховищі. Важливо регулярно перевіряти можливість їх відновлення.
Окремо варто подбати про мобільні пристрої. Смартфони та планшети мають доступ до пошти, чатів, CRM, і їхній захист забезпечує MDM-рішення (Mobile Device Management). Воно дозволяє віддалено заблокувати чи очистити втрачений пристрій, а також контролювати встановлення додатків і налаштувань безпеки.
Корпоративна мережа
Надійно захищена мережа – основа безпечної роботи будь-якого підприємства. Навіть якщо робочі пристрої захищені, вразливості на рівні мережевої інфраструктури можуть відкрити зловмисникам прямий шлях до внутрішніх ресурсів. Сучасні атаки часто починаються з простих дій: сканування відкритих портів, підбору слабких паролів до мережевого обладнання або експлуатації неправильно налаштованих сервісів.?
Перший крок – корпоративний VPN. Він шифрує весь трафік між користувачем і серверами, унеможливлюючи перехоплення даних у публічних мережах. VPN також дозволяє обмежити доступ до внутрішніх ресурсів тільки для авторизованих працівників, навіть якщо вони працюють віддалено.
Другий аспект – сегментація. Більшість компаній з’єднують усі пристрої в єдину мережу, що створює ідеальні умови для поширення атак. Розподіл на зони – наприклад, офісні комп’ютери, сервери, гостьовий Wi-Fi – обмежує доступ між сегментами й знижує масштаби шкоди у випадку компрометації.
Третій рівень – фільтрація трафіку. Сучасні брандмауери не тільки блокують небажані підключення, а й аналізують вміст пакетів. У поєднанні з IDS/IPS-системами (Intrusion Detection/Prevention System) вони дозволяють виявляти підозрілу активність у режимі реального часу та одразу реагувати на загрози.
Для захисту від DDoS-атак корисно використовувати сервіси, що відсіюють шкідливий трафік ще на рівні провайдера або хмарної інфраструктури (Cloudflare, AWS Shield). Це особливо важливо для компаній, які надають онлайн-послуги чи мають критичні вебсервіси.
Особливу увагу потрібно приділити безпечній конфігурації Wi-Fi. Основна мережа повинна працювати з протоколами WPA3 (мінімум – WPA2), прихованим SSID і складним паролем, який регулярно змінюється. Для відвідувачів варто створювати окрему гостьову мережу, повністю ізольовану від внутрішніх ресурсів компанії.
Електронна пошта
Електронна пошта залишається основним каналом комунікації більшості компаній і водночас – найпопулярнішим інструментом для кібератак. Через неї надсилають фішингові листи, шкідливі вкладення, підроблені запити від «керівництва» чи «партнерів», які часто виглядають цілком переконливо. Один необережний клік у такому листі може дати зловмиснику доступ до всієї внутрішньої переписки та документів.
Перший крок – налаштування захисту домену. Технології SPF, DKIM та DMARC допомагають перевіряти справжність відправника і зменшують ризик підробки листів від імені вашої компанії. Без цього будь-хто може надіслати повідомлення з вашим доменом у полі «Від кого», і одержувач не зможе відрізнити підробку.
Друге – фільтрація вхідної пошти. Сучасні поштові сервіси (Microsoft 365, Google Workspace) мають вбудовані механізми виявлення спаму та шкідливих вкладень. Але ефективніше доповнювати їх спеціалізованими рішеннями Secure Email Gateway, які перевіряють вкладення у «пісочниці» (sandbox) перед доставкою користувачу.
Третє – навчання співробітників розпізнаванню фішингу. Жоден фільтр не є ідеальним, і частина підозрілих листів усе ж доходить до адресата. Потрібно, щоб працівники вміли звертати увагу на ознаки підробки: невідповідність адреси відправника, дивні посилання, помилки у тексті, нетипові запити.
Четвертий аспект – багатофакторна автентифікація для поштових акаунтів. Навіть якщо пароль буде вкрадено, другий фактор (код із додатка чи фізичний ключ) ускладнить зловмиснику доступ.
І, нарешті, варто впровадити систему моніторингу та реагування. Якщо в акаунті помічена незвична активність (вхід з іншої країни, масова розсилка листів), доступ до нього має бути автоматично заблокований до з’ясування обставин.
Висновок
Отже кіберризики не усуваються одним рішенням чи інструментом. Вони потребують постійної уваги і гнучкої стратегії, яка поєднує технічний захист, внутрішні правила та культуру відповідального ставлення до даних.
Успіх забезпечують три складові:
- системність – безпека має бути інтегрована в усі бізнес-процеси, а не залишатися «окремим проєктом»;
- динамічність – нові методи атак вимагають регулярного перегляду політик і практик;
- практичність – навіть невеликі кроки, зроблені сьогодні, зменшують наслідки інцидентів у майбутньому.
Кібербезпека – це не витрати, а захист від зупинки роботи, штрафів і репутаційних втрат. Для клієнтів і партнерів вона стає маркером надійності компанії, а для самої організації – умовою стабільності й розвитку.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.