Коли має місце заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем? – тлумачення ст. 18, 364, 365, 191 КК

Директора комунального підприємства засуджено за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК за те, що він, для підтвердження законних підстав невиходу на роботу отримав у невстановленої особи підроблений листок непрацездатності. Зловживаючи своїм службовим становищем, він виготовив заяву-розрахунок лікарняних та окремих виплат потерпілим на виробництві, на підставі якої отримав кошти Фонду соціального страхування України. Апеляційний суд вирок скасував, а кримінальне провадження закрив, на підставі п. 3 ч. 1 с т. 284 КПК, вказавши, що обвинувачений як керівник підприємства не був розпорядником коштів цього Фонду, а тому не міг використати своє службове становище для заволодіння ними.

Верховний Суд не погодився з такою позицією апеляційного суду та зазначив, що системне тлумачення статей 18, 364, 365, 191 КК свідчить про те, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно
на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. у зазначений спосіб винний може заволодіти майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження через інших осіб. Тобто він має певні владні
повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірене чи у віданні яких перебуває.

Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.09.2023 у справі №503/700/21 (провадження № 51-838км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560996

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.