За загальним правилом, передбаченим ст. 19 СК України та ст. 56 ЦПК України, у спорах між розлученими батьками про визначення місця проживання малолітньої дитини участь органу опіки і піклування є обов’язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв’язання спору.
Про це нагадав суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Синельников під час заходу, який організувала Національна асоціація адвокатів України за ініціативою Комітету з сімейного права НААУ спільно з Центром «Адвокат дитини» ВША НААУ, повідомляє Судова влада.
Євген Синельников зазначив також, що ненадання висновку органом опіки і піклування, залученим судом до участі у справі, за наявності достатніх та достовірних доказів, які надають суду можливість визначити інтереси дитини й ухвалити мотивоване судове рішення про визначення місця проживання дитини (висновків спеціалістів (експертів) у галузі дитячої психології, педагогіки, письмових доказів щодо умов проживання, навчання, позашкільних занять, стосунків між дитиною та кожним із батьків, ставлення кожного з батьків до виконання батьківських обов’язків, думки дитини), не свідчить про порушення судом положень ч. 5 ст. 19 СК України.
Суддя розповів про міжнародний досвід вирішення цієї категорії спорів і те, яких саме спеціалістів залучають для їх вирішення задля забезпечення найкращих інтересів дитини.
Доповідач наголосив на важливості впровадження в національну судову практику моделі спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком. Ця модель широко використовується у світі й має кілька варіантів реалізації.