Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 366-2 КК.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що правовою основою функціонування системи «Безпечне місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження м. Києва, проте суди не врахували, що отримання відомостей з указаної бази має здійснюватися з дотриманням права на повагу до особистого життя. Наголошує, що детективи НАБУ здійснили несанкціонований і незаконний доступ до вказаної системи, що свідчить про втручання у приватне життя та візуальне спостереження.
Позиція ККС
залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вказав, що правовою основою функціонування системи «Безпечне Місто» є Положення про комплексну систему відеоспостереження міста Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 05.07.2018 № 1195/5259 (далі – Положення), зі змісту якого видно, що:
– комплексна система відеоспостереження м. Києва створена та використовується в інтересах територіальної громади м. Києва (п. 1.2 Положення);
– функціями системи є забезпечення безпечного середовища в м. Києві шляхом обробки даних у системі відповідно до мети створення та функціонування Системи, визначених цим Положенням (п. 2.1 Положення);
– до об’єктів відеоспостереження в м. Києві відносяться об’єкти соціальної, економічної, житлово-комунальної, транспортної, інженерної та іншої інфраструктури м. Києва, а саме, зокрема: майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ротуари; набережні; автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів; засоби організації дорожнього руху тощо (п. 3.1 Положення);
– відеоспостереження за об’єктами, зазначеними в п. 3.1 Положення, здійснюється за умови дотримання права на повагу до особистого життя (п. 3.2 Положення);
– користувачами системи є посадові (службові) особи та працівники, визначені в п. 8.1 Положення (зокрема, і працівники правоохоронних органів), які отримують доступ до інформації в системі згідно із цим Положенням.
Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 17 ЗУ«Про Національне антикорупційне бюро України» Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має безпосередній, у тому числі автоматизований, доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування,
користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Водночас порядок і випадки здійснення НСРД регламентовано у гл. 21 КПК. Ці слідчі дії можуть проводитися виключно в межах кримінального провадження, у реальному часі, стосовно індивідуально визначених об’єктів чи осіб, на підставі відповідного рішення.
Разом з тим, з огляду на зміст Положень, за призначенням система «Безпечне місто» є відкритою, тобто відомості про її функціонування оприлюднені, за її допомогою здійснюється фіксування усіх без виключення подій та об’єктів, які перебувають у діапазоні камер, відомості з яких використовуються за необхідністю у різних сферах діяльності як органів влади, місцевого
самоврядування, так і правоохоронних органів.
Як видно зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, спростовуючи аналогічні доводи сторони захисту, зауважили, що:
– відомості із системи «Безпечне місто», отримані детективом у порядку ст. 93 КПК та ст. 17 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України», не мають ознак здійснення НСРД;
– під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні не було таємності й інформація збиралася про минулі події, у той час як здійснення НСРД передбачає збір інформації в режимі реального часу і таємно, що спростовує ототожнення такого способу збору доказів із НСРД
та несанкціоноване втручання в особисте життя обвинуваченого і його сім’ї;
– метою збору вже зафіксованої інформації (даних із системи «Безпечне місто») було саме встановлення фактів користування автомобілем, у тому числі певною, особою та його рух, а не безпосередній і безперервний нагляд та негласний контроль за особами спецсуб’єктів щодо їх пересування, встановлення зустрічей і співрозмовників, способу життя тощо.
Ураховуючи наведене, колегія суддів ККС доходить переконання про необґрунтованість тверджень сторони захисту щодо отримання даних із системи «Безпечне місто» унаслідок несанкціонованого та незаконного доступу до неї.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 21.08.2025 у справі № 991/503/23 (провадження № 51-5564км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129691175
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.