Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 10 вересня 2026 року рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт № 15458 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, цивільних осіб, які позбавлені особистої свободи або зникли безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю у період дії воєнного стану в Україні та у післявоєнний час» — і водночас скоротити вдвічі строк подання поправок до другого читання.
Зміст законопроєкту
Законопроєкт зареєстрував 30 липня 2026 року народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк у співавторстві з головою профільного комітету Данилом Гетманцевим, Сергієм Мельніком та ще 18 депутатами. Документ не запроваджує автоматичного чи обов’язкового списання боргів: він надає кредитору (банку чи іншій фінансовій установі) право, а не обов’язок, простити до 100% заборгованості за споживчим кредитом позичальника, який належить до однієї з визначених категорій, — військовослужбовця, який загинув, помер, потрапив у полон, зник безвісти або з яким втрачено зв’язок; цивільної особи, незаконно позбавленої особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або такої, що зникла безвісти за цих обставин; особи з інвалідністю, що настала внаслідок захисту України; а також членів сімей, спадкоємців чи законних представників зазначених осіб. За оцінкою авторів законопроєкту, механізм орієнтований на безнадійну кредитну заборгованість зазначених категорій, загальний обсяг якої перевищує 13 млрд грн.
Ключовий фіскальний елемент проєкту — прощена в такий спосіб заборгованість не включатиметься до оподатковуваного доходу позичальника, а банк не буде зобов’язаний збільшувати фінансовий результат на суму використаного резерву під час списання; для інших категорій боржників (поза межами воєнного контексту) неоподатковуваний поріг прощення боргу пропонується підвищити з 25% до 100% розміру мінімальної заробітної плати на рік. Окремо проєкт передбачає: закриття пов’язаного виконавчого провадження в разі прощення боргу кредитором і незастосування виконавчого збору до боржників із зазначених категорій; обов’язок кредиторів оприлюднювати контактні дані для звернень про прощення боргу; тримісячний строк для Кабінету Міністрів України та Національного банку України на приведення підзаконних актів у відповідність із законом.
Процедурний статус
Станом на дату підготовки цього матеріалу законопроєкт не пройшов навіть першого читання: 10 вересня 2026 року відбулося лише засідання профільного комітету, за результатами якого 11 вересня 2026 року надано висновок комітету з рекомендацією прийняти проєкт за основу. Це рекомендація, а не рішення Верховної Ради, і вона не створює жодних прав чи обов’язків для банків, позичальників чи держави до ухвалення закону в цілому. Практичне значення рекомендованого скорочення строку подання поправок до другого читання полягає в тому, що в разі підтримки законопроєкту в першому читанні його подальший рух пленарним залом може відбутися швидше за звичайну процедуру.
Чому це важливо
Законопроєкт одночасно зачіпає майнові та фіскальні права кількох категорій осіб, вразливість яких зумовлена безпосередньо війною, — від родин військовополонених і зниклих безвісти до осіб з інвалідністю, набутою під час захисту України. Водночас обраний авторами механізм — право, а не обов’язок кредитора прощати борг — означає, що застосування пільги на практиці залежатиме від власного розсуду кожного банку, а не від самого факту належності позичальника до захищеної категорії: сама ініціаторка законопроєкту публічно визнавала відсутність у банків обов’язку списувати такі борги за чинним законодавством як одну з проблем, яку покликаний вирішити цей проєкт. Це створює ризик нерівномірної практики між кредитними установами, який може стати предметом подальшого доопрацювання законопроєкту до другого читання.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Які права звільнених полонених і сімей зниклих безвісти бійців: адвокат Дар’я Панфілова — огляд чинних майнових і соціальних гарантій для тих самих категорій — звільнених полонених і сімей зниклих безвісти, — на які поширюється й законопроєкт № 15458.
- Заборона звернення стягнення та накладення арешту на кошти та рахунки боржника — чинний механізм захисту рахунків боржника від стягнення, суміжний із передбаченим у законопроєкті закриттям виконавчого провадження в разі прощення боргу.
- Правова неплатоспроможність фізичних осіб – адвокат Василь Дерлюк — альтернативний, уже чинний судовий механізм звільнення фізичної особи від боргів, який співіснує з пропонованим законопроєктом дискреційним позасудовим списанням банком.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.