Конкурси на керівні та адміністративні посади, зокрема в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, стали індикатором зрілості громадянського суспільства та професійних спільнот, а конкурсні комісії є ключовим механізмом оновлення державних інституцій.
Таку думку висловив адвокат та речник Національної асоціації адвокатів України, директор центру правничої інформації юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, речник Національної асоціації адвокатів України та лобіст Олексій Шевчук в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті».
Ми живемо в умовах, коли заблокована або сповільнена робота багатьох інституцій. Судова система, органи добору та оцінювання, конкурси на керівні посади — це «кровоносна система» держави. Якщо вона не працює, то держава втрачає керованість, довіру і здатність реформуватися. А конкурси — це спосіб легально й прозоро перезавантажувати систему.
Проблема в тому, що ми майже не бачимо там так званих «лідерів громадської думки», які роками закликають «змінювати систему». Коли доходить до відповідального рівня — подати документи, пройти співбесіди, взяти на себе юридичні ризики й дисципліну роботи — багатьох просто немає. І тоді виникає закономірне питання: чому?
Я говорю про типову ситуацію: частина публічних активістів не має профільної освіти, релевантного досвіду, управлінських навичок і, відверто кажучи, часто — підтвердженої історії професійної роботи. Це не образа і не ярлик. Це практичний критерій. Конкурсні комісії — не про гасла. Там потрібні компетенції: право, управління, комплаєнс, доброчесність, процедура, вміння працювати з доказами, вміння ставити правильні питання й фіксувати позиції, – зазначив Олексій Шевчук.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.