09 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський каменедробильний завод» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року у справі No806/2209/16 (провадження NoК/9901/31780/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новоград-Волинський каменедробильний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Контролюючий орган провів перевірку платника податків, за результатами якої було встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо заниження доходів від невизначення платником податків операційної курсової різниці від монетарної статті балансу за операцією щодо переведення боргу з валютного кредиту з попереднього боржника на відповідного платника. Платник податків не погодився з установленими порушеннями та зазначив, що такі дії контролюючого органу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Житомирський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган діяв всупереч та не відповідно до вимог чинного податкового законодавства.
Житомирський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення першої інстанції та прийняв нове, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 134.1 статті134 Податкового кодексу України, пункту7 П(С)БО15 «Доходи», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року No290, пункту4 П(С)БО21 «Вплив змін валютних курсів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року No193, а також заниження доходів за 2015 рік.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Курсова різниця за дебіторською заборгованістю включається до доходів, якщо офіційний курс гривні до відповідної іноземної валюти на дату розрахунку курсової різниці зменшився в порівнянні з курсом на дату попередньої оцінки цієї дебіторської заборгованості.
Суми заборгованості за договорами(позики, переведення боргу) є монетарними статтями балансу, які підлягають перерахунку з використанням валютного курсу не тільки на дату здійснення операції, а й на дату балансу. Курсові різниці від такого перерахунку відображаються у складі доходів/витрат платника податку.
Операції, що здійснюються в іноземній валюті, під час первісного визначення відображаються у валютній звітності шляхом перерахунку суми з іноземної валюти із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 09 лютого 2021року у справі No806/2209/16 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737562.